Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ третій
ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

ГЛАВА ДРУГА
СУСПІЛЬСТВО. ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ
2. Основні філософські концепції суспільства

Відродження XV-XVII ст.
  Різновидність концепції постіндустріального суспільства — концепція інформаційного суспільства, що вважає головним фактором суспільного розвитку виробництво та використання науково-технічної та іншої інформації. В її формулювання значний внесок зробили Збігнев Бжезинський, Деніел Белл, Джордж Пелтон, Алвін Тоффлер, Хане Еванс та ін. Розглядаючи суспільний розвиток як зміну стадій, прихильники теорії інформаційного суспільства зв'язують його становлення з домінуванням четвертинного, інформаційного сектора економіки, що йде за сільським господарством, промисловістю та економікою послуг. Стверджується, що капітал та праця як основа індустріального суспільства поступаються місцем інформації та знанню в інформаційному суспільстві. Революціонізуюча дія інформаційної технології приводить до того, що в інформаційному суспільстві класи замінюються соціально недиференційованими інформаційними спільностями. Традиційним громіздким корпораціям протиставляються малі економічні форми — індивідуальна праця вдома, електронний котедж як модель людського існування в майбутньому. Моделі людського існування в майбутньому входять у загальну структуру інформаційного суспільства з його інфосферою, техносферою та іншими сферами людського буття.

  Висувається проект глобальної електронної цивілізації на основі синтезу телебачення, комп'ютерної служби та енергетики — телекомп'ютеренергетики (Дж. Пелтон). Комп'ютерна революція поступово веде до заміни традиційного друку електронними книгами, змінює ідеологію, перетворює безробіття на забезпечене дозвілля (Хане Еванс). Соціальні і політичні зміни розглядаються в теорії інформаційного суспільства як прямий результат мікроелектронної революції. Перспектива розвитку демократії зв'язується з поширенням інформаційної техніки. Соціологи Алвін Тоффлер і Джордж Мартін відводять головну роль телекомунікаційній кабельній мережі, що забезпечить двосторонній зв'язок громадян з урядом, дозволить ураховувати їх думку при формуванні політичних рішень. Технологічно трактується проблема подолання соціальних антагонізмів, відчуженості і дегуманізації. Праці у сфері штучного інтелекту розглядаються як можливість інформаційного трактування самої людини.

  Проблема нова історична наука (школа Анналів) ставить питання про потреби знаходження рівноважних початків в історії. У XIX ст. у Франції, змученій соціальними ката- клізмами, формування нової історичної науки усвідомлене філософами. На початку XX ст. відомий філософ Анрі Берр заснував центр історичного синтезу і приступив до видання журналу із символічною назвою «Revue de synthese historique». У 1911 році Анрі Берр писав: «Є деяка самотиснуча форма історії, що, не потребуючи сторонньої допомогти сама здатна надати її історичному пізнанню». Цю ідею Анрі Берр спробував відтворити в серії «Эволюция человечества». За свідченням Жана Лефевра в серії відсутній «загальний історичний синтез» і не було «єдиної ідеї загальної еволюції людства». Заповнити прогалину спробував новий історичний журнал «Annales de l'Histoire economique et sociale». Ідейно багато представників майбутньої школи Анналів зв'язані з французькою школою Еміля Дюркгейма, що й знайшло відображення у назві журналу. Леон Февр і Марті Блок, редактори журналу, закликали усунути розрив, що стався між успіхами точних наук і відставанням історії, і звертали увагу на необхідність розширити історичну проблематику за рахунок звернення до історії господарства, економіки, техніки, знарядь праці тощо. Але особливе місце у палітрі історичних досліджень школи «Анналів» зайняла «історія почуттів і способу мислення епохи». Саме в історії ментальностей засновники школи бачили суть історії, що дозволяє здійснити загальний історичний синтез. Так виникла історична антропологія, що

звертала особливу увагу на образ людини в історії і психологічну характеристику соціальних і культурних інститутів у житті суспільства. Соціальні явища пояснювались психологічними умовами, а також колективним способом чуття. Дотримуючись традицій позитивізму, представники «школи Анналів» приділяють велику увагу впливу середовища, «колективним долям і рухам», проблемам «людської єдності», «тривалості циклів», цивілізаціям і суспільствам. У результаті «подійна історія» відступає на другий план, становлячись часто простою ілюстрацією історії «тривалих циклів» і природно-наукових факторів історії. У центрі уваги «нової історичної школи» опинилися не перерви спадковості і соціальні кризи, а епохи рівноваги, ритми зміни суспільств та ін.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua