Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ другий
ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ ТА ГНОСЕОЛОГІЇ

ГЛАВА ШОСТА
ПРАКТИКА
3. Форми практичного освоєння світу

Суть практичної діяльності.
  Процес практичної діяльності охоплює численні сторони предметного буття і відповідно має форми освоєння дійсності, що відрізняються між собою за метою, інструментом виливу на світ, а також за історичними особливостями. Змінюючись історично, матеріальне виробництво в сучасних умовах еволюціонувало до технологічного рівня. Це, з одного боку, надзвичайно прискорило виробничий процес, полегшило низку трудомістких операцій, сприяло ефективнішому використанню природних ресурсів, а з іншого, — привело до виникнення ряду проблем соціального, екологічного й морального характеру.

  Практична діяльність — це не лише перетворення природи, але й зміна всього навколишнього світу, що включає і соціальну реальність, у тому числі — людину. Тому, крім найважливішої форми практичної діяльності — матеріального виробництва, — можна відокремити й інші, що впливають на суспільні відносини. Це, насамперед, соціально-історична форма практики. До неї належать політика, право, мораль, економіка, військова практика. Так само як і матеріальне виробництво, вони мають свої засоби, що змінюються історично (наприклад, розвиток засобів політичної практики пройшов ряд етапів: від ради старійшин до сучасного державного апарату), свою мету (в політиці — влада). Соціально-історична практика також змінює світ, але не природний, а соціальний, а в практиці соціальних перетворень людина змінює сама себе.

  Вагомою формою практики є наука, особливо в тому аспекті, в якому знаходить дедалі вагоміше значення як безпосередня продуктивна сила. Якщо метою матеріального виробництва є розпредмечення природи, а соціально-історична форма практики спрямована на поліпшення соціального буття, то метою науки є перетворення світу в тій мірі й так, як це необхідно людині. В практичній діяльності суспільство постійно зустрічається з проблемами, які необхідно вирішити для нормального функціонування будь-якої галузі або системи, з необхідністю визначення стратегії розвитку виробництва, із завданнями імовірного, прогностичного характеру: відповіді на ці запитання дає наука. Будучи спрямованою безпосередньо на практику, вплетеною в неї, наука відкриває нові можливості для людської дії, дає загальну теорію й методологію активно-перетворювального ставлення людини до світу, досліджуючи властивості залучених до практики предметів, фактично є основою доцільності в діяльності, регулюючи і спрямовуючи її в потрібному напрямі.

  Нарешті, практика є експеримент, виробничий, природничо-науковий, соціальний. За характером взаємодії суб'єкта виробничий та природничо-науковий експерименти подібні до виробничої діяльності, а соціальний — до діяльності в тій сфері стосунків, де здійснюється. Залежно від мети експерименту можуть змінюватись співвідношення практики та пізнання.

   Педагогічна практика не належить до практики в суто філософському розумінні. Це — діяльність, спрямована не на об'єктивний світ, а на світ духовний, на сферу людської свідомості. На відміну від матеріального виробництва і соціально-політичної практики, педагогічна практика не здатна сама по собі змінювати реальність буття; об'єктом її вивчення й удосконалення є душа дитини. В педагогіці використовуються найрізноманітніші методи й засоби впливу на свідомість маленької людини — теоретично і практично, предметно, бо до завдань педагогіки належить не лише розвиток пам'яті й розумових навичок, не лише формування установки на усвідомлення світу, але й вироблення навичок активної дії. Прагнучи усунути вакуум між пізнанням і дійсністю, педагогічна практика ставить за мету сформувати в юній істоті волю, цілеспрямованість, пошуково-пізнавальний інтерес, всебічно розвинути творчі здібності. Але це не все. Педагогіка не лише навчає, орієнтуючи дитину на високі моральні якості, які необхідні їй протягом всього дальшого життя. Навчання й виховання є процесом передачі новому поколінню знань, формування світогляду, моральних та естетичних принципів, поєднуючи їх з тими, що вироблені попередніми поколіннями, але це також і розкриття конкретно-неповторного змісту індивідуальної свідомості, розвиток у індивіда самоповаги, поваги до інших, навичок толерантного співіснування у суспільстві. Незважаючи на те, що педагогіка впливає лише на свідомість, твердження безвідносності її до реального світу неправомірне. Діяльність педагога опосередковано здійснює вплив і на практику, оскільки до неї залучаються іноді усі колишні вихованці. У такому розумінні педагогіка є умовою не лише сучасного, але й майбутнього реального практичного перетворення світу. Значення її настільки вагоме, що без неї важко уявити існуюче буття людини і її майбутнє. В сучасних умовах особливо відчутна потреба в оздоровленні свідомості, в пробудженні людської душі, у зверненні її до скарбниць світової і національної культури. І лише так можна поліпшити реальне буття.

Аналізуючи форми практики, необхідно враховувати місце та значення кожної з них в системі діяльності, оскільки абсолютизація будь-якої з них веде до невірних висновків і тяжких наслідків людського буття. Це тим більш загрозливо, оскільки філософія виступає методологічною основою практичного ставлення до світу. Повернення до науки здійснилося в 70-х роках XX ст., коли почала формуватися думка, що основою суспільного багатства є не спільна праця організованих примусово індивідів, а науково-технічний потенціал суспільства. З середини 80-х років XX ст. дедалі більше уваги приділялось проблемам особи. Практика розглядалась як єдиний спосіб буття людини, яка може існувати, лише діяльно перетворюючи світ. Якщо суть людини відбивається у предметній діяльності, то необхідно створити умови для того, щоб діяльність зайняла відповідне місце в ієрархії соціальних цінностей.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua