Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ другий
ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ ТА ГНОСЕОЛОГІЇ

ГЛАВА П'ЯТА
ПІЗНАННЯ
3. Інтуїція в пізнанні

Стандартизована евристична інтуїція.
  За характером новизни інтуїція буває стандартизованою і евристичною. Стандартизовану називають інтуїцію-редукцію. Так, лікарська інтуїція Сергія Боткіна. Відомо, що поки пацієнт проходив від дверей до стільця (довжина кабінету 7 метрів), лікар уявно ставив попередній діагноз. Більша частина його інтуїтивних діагнозів виявлялася вірною. Можуть сказати, що в такому випадку, як і взагалі при постановці будь-якого лікарського діагнозу, має місце підведення окремого (симптомів) під загальне (нозологічну форму захворювання). Інтуїція справді виступає як редукція, і жодної новизни в ній, мовляв, немає. Але інший аспект розгляду, а саме постановка конкретного діагнозу за нерідко неоднозначним комплексом симптомів, виявляє новизну проблеми. Оскільки при такій інтуїції все ж таки застосовується «матриця — схема», то сама інтуїція може кваліфікуватися як стандартизована.

  Евристична (творча) інтуїція суттєво відрізняється від стандартизованої. Евристична інтуїція зв'язана з формуванням принципово нового знання, нових гносеологічних образів, чуттєвих або понятійних. Той же Сергій Боткін, виступаючи як учений — клініцист і формулюючи теорію медицини, не раз спирався на таку інтуїцію у науковій діяльності, що допомогла, наприклад, у висуванні гіпотези про інфекційну природу катаральної жовтухи («хвороби Боткіна»). Сама евристична інтуїція має підвиди. Важливий її підрозділ на гносеологічній підставі, тобто за характером результату. Інтерес становить точка зору, за якою суть творчої інтуїції полягає у своєрідній взаємодії наочних образів і абстрактних понять. У принципі можливі шляхи формування чуттєвих образів і понять в людській свідомості: по-перше, сенсорноперцептивній процес, в результаті якого виникають чуттєві образи; по-друге, чуттєво-асоціативний процес переходу від одних образів до інших; по-третє, процес переходу від чуттєвих образів до понять, процес переходу від понять до чуттєвих образів; по-четверте, процес логічного умовиводу, де відбувається перехід від одних понять до інших.

  Очевидно, що чуттєві образи, чуттєво-асоціативний процес і процес логічного умовиводу не є інтуїтивними. Навіть якщо взяти «автоматизований», згорнутий умовивід (в межах логічного умовиводу), то виявиться, що суттєво не відрізняються від повного, розгорнутого умовиводу. Тут не буде жодного особливого способу формування знання, як в сенсорноперцептивному і чуттєво-асоціативному процесах. Тому виникає припущення, що формування інтуїтивного знання зв'язане з процесами переходу від чуттєвих образів до понять і навпаки. Правомірність такого припущення підтверджується тим, що характер процесів добре узгоджується з найбільш типовими рисами інтуїтивного «розсуду істини», фіксується в феноменологічних описах інтуїції: в них відбувається трансформація чуттєво-наочного в абстрактно-понятійне і навпаки. Між наочними образами і поняттями немає будь-яких проміжних подібностей відмінностей. Навіть найелементарніші поняття відрізняються від чуттєвих уявлень. Тут виникають поняття, не вивідні логічно з інших понять, і образи, що не породжуються іншими образами за законами чуттєвої асоціації, а тому природно, що одержані результати здаються «безпосередньо побаченими». Цим пояснюється також стрибкуватий характер трансформації і процесу одержання результату. Приклади ейдетичної інтуїції — наочне уявлення про структуру молекули бензолу, виникле у Кекуле, або наочне уявлення про будівлю атому, створене Резерфордом. Ці уявлення не зводяться до простого відтворення даних безпосередньо чуттєвого досвіду і формуються за допомогою понять. Приклади концептуальної інтуїції — виникнення поняття про кватерніони у Гамільтона або поняття нейтрино у Паулі. Ці поняття формулювалися не послідовним логічним міркуванням (хоча такий процес випереджав відкриття), а стрибкоподібно; велике значення при їх формуванні мало комбінування відповідних чуттєвих образів («комбінаторна гра» образними елементами мислення, за висловом Альберта Ейнштейна). З позицій такого розуміння творчої інтуїції та її різновидностей дається і її визначення. Творча інтуїція визначається як специфічний пізнавальний процес, що полягає у взаємодії чуттєвих образів і абстрактних понять і веде до створення принципово нових образів і понять, зміст яких не виводиться шляхом простого синтезу попередніх сприйнять або шляхом тільки логічного оперування наявними поняттями.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua