Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Основи філософських знань
Розділ другий
ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ ТА ГНОСЕОЛОГІЇ

ГЛАВА ТРЕТЯ
ЛЮДИНА
1. Проблема людини у філософії

XXI століття і проблема людини.
  З настанням  століття ще більше загострився інтерес до проблеми людини. Адже здавна предметом інтересу людей, їх життєвих турбот і філософських міркувань стала людина, її життя і смерть, призначення і цінності, природа і сенс існування, перспективи майбутнього, її розвитку. Наростаюча в сучасних умовах критика науки, і особливо природничо-наукового підходу до вивчення людини та її навколишнього світу, усвідомлення його обмеженості, викликали переорієнтацію філософії з науки на культуру. Здійснений цивілізаційний поворот, трансформація індустріальної цивілізації на інформативне суспільство різко підвищують роль людської індивідуальності, творчого початку в людині, у розвитку всіх сфер суспільства.

  Відхід з історичної сцени домінуючих ще недавно тоталітарних режимів у багатьох країнах, деколонізація, що прийшла, дедалі більше посилюється тенденція переходу до соціально-орієнтованого демократичного і правового суспільства, катастрофічне падіння матеріального добробуту і соціального статусу людини в Україні, що є наслідком загострення уваги до осмислення екзистенціальності — способу буття, стало важливою особливістю сучасності. В історії розвитку науки про походження людини склалися дві основні тенденції збагнення людини: натуралістична, що випливає з нерозривного взаємозв'язку людини і природи, та ідеалістична, що акцентує увагу на духовності людини. Тенденції доповнюють одна одну і проявляються уже в філософії античності. В сучасності йдуть наполегливі намагання створити так звану розуміючу соціологію, психологію особи, орієнтовані на суб'єкти наукової галузі знань.

  У сучасних умовах наука формує так звану картину світу, а філософія ж є теоретично виражений світогляд, де картина світу — лише момент. Для картини світу характерний об'єктивний підхід, де немає волі, спонтанності, творчості. Філософія ж як стрижень світогляду виражає ставлення людини до світу. Адже у сферу філософії входить не навколишній світ людини, а зміст її буття у світі, людина — не просто річ серед речей, а суб'єкт, здатний до зміни світу в самому собі.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua