Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Texts for topics - Мегазбірка тем з англійської мови
GREAT BRITAIN

THE SOVEREIGNTY OF THE UNION: EUROPE

When the European Coal and Steel Community was formed in 1951, Britain thought it was an excellent idea, but nothing to do with Britain! Long years of an empire based on sea power meant that the traditional attitude to Europe had been to encourage stability there, to discourage any expansionist powers there, but otherwise to leave it well alone.

As the empire disappeared and the role of 'the world's policeman' was taken over by the USA, the British government decided to ask for membership in the newly-formed European Communities. It took more than ten years for this to be achieved (in 1973).

From the very start the British attitude has been ambiguous. On the one hand, it is seen as an economic necessity and a political advantage (increasing Britain's status as a regional power). The referendum on continued membership in 1975 (the first in British history) produced a two-to-one majority in favour. On the other hand, acceptance does not mean enthusiasm: there are fears that Britain is gradually giving up its autonomy. Changes in European domestic policy, its social policy tend to be seen in Britain as a threat.

Throughout the 1980s and 1990s it has been Britain more than any other member of the European Union (as it is now called) which has slowed down progress towards further European unity.

VOCABULARY

to encourage [ɪn'kʌʒ] stability — підтримувати стабільність

in favour ['feɪvə] of — на користь, за

QUESTIONS

1.What did the British government do as the empire disappeared?

2. When did Britain become member of European Communities?

3. What is the British attitude to membership ?

Незалежність союзу: Європа

Коли 1951 року було створено Європейське об'єднання вугілля і сталі, Велика Британія сприйняла це як чудову ідею, яка до неї не має жодного відношення! За довгі роки імперії, що базувалася на морській могутності, склалося традиційне ставлення до Європи, яке полягало в тому, щоб підтримувати там стабільність: або перешкоджати там будь-якій експансіоністській владі, або взагалі не чіпати її.

Оскільки імперія припинила існування, а США взяли на себе роль «полісмена світу», англійський уряд вирішив попросити про членство в щойно сформованому Європейському Співтоваристві. Оформлення членства зайняло понад десять років і було досягнуто 1973 р.

З самого початку ставлення до британського членства було неоднозначним. З одного боку, його розглядають як економічну необхідність і політичну доцільність (підвищення статусу Великої Британії як регіональної влади). На референдумі про тривале членство, який був проведений 1975 р. (перший у британській

історії), більшість його учасників (два до одного) висловилися за прийняття цього рішення. З іншого боку, ухвалення цього рішення ще не означає ентузіазму: існують побоювання, що Велика Британія поступово втрачатиме свою автономію. Є тенденція у Великій Британії розглядати зміни в європейській внутрішній політиці, її соціальну політику як загрозу.

Протягом 80-х і 90-х років минулого століття саме Велика Британія більше, ніж будь-який інший член Євросоюзу (як він зараз називається), сповільнила просування у напрямку до подальшої європейської єдності.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua