Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Ставка процента — ціна, що сплачується за використання грошей, відсоток від кількості позичених грошей, розмір плати за користування позиченими коштами. С. п. переважно обчислюється у процентах до суми кредиту з розрахунку користування кредитом протягом року, її джерелом є дохід, який отримує боржник від використання кредитних коштів. Сума плати за користування кредитом включається у виробничі затрати. С. п. має два різновиди: ставка кредит-процента і ставка дебет-процента, що відповідають двом видам діяльності банків — зберігання вкладів і надання позичок. Зберігання вкладів дає процент-доход, отримуваний за кожні 100 грошових одиниць, вкладених у банк. А процент-кредит — плата, що стягується банком за надання позички. її розміри залежать від величини кредиту, строку його використання, встановленої процентної ставки, видів кредитів і боржників та їх надійності, економічної кон'юнктури і коливання попиту на кредит. Під впливом взаємодії різноманітних факторів формуються середні ставки процентів в окремих секторах фінансового ринку: ставки банківського позичкового і депозитного проценту, облігаційних державних і недержавних позик, ставок споживчого і міжбанківського проценту За способами визначення С. п, встановлюється як: а) плаваюча на середньо - і довгострокові кредити, розмір якої не фіксується на весь строк кредиту, а періодично переглядається через узгоджені між кредитором і позичальником проміжки часу так, щоб утворювати середній процент з урахуванням темпів інфляції; б) технічна, отримувана на основі спеціальних розрахунків одного чи кількох банків; в) облікова, яку стягує банк за авансовані грошові суми шляхом купівлі (обліку) векселів, цінних паперів (купонів, акцій, облігацій), інших довгострокових зобов'язань до настання строків оплати по них; г.) офіційна, яку застосовує центральний банку його операціях з комерційними банками та іншими кредитними інститутами при купівлі (обліку) державних короткострокових зобов'язань (казначейських векселів) і переобліку приватних комерційних векселів. Зміни С. п. за різними видами позичок і депозитними операціями широко використовуються державою і банками для регулювання грошового обігу, кредитного ринку, а через них і для регулювання економічного розвитку. Зокрема, підвищення ставки облікового процента підносить вартість кредиту і зумовлює обмеження масштабів грошового обороту, скорочує кредитні операції і, як наслідок, веде до обмеження й придушення інфляційного процесу та уповільнення економічного зростання. І, навпаки, зниження С. п. стимулює розвиток кредитних операцій, збільшує платоспроможний попит і сприяє розвитку економіки. Державне регулювання С. п. впливає на стан всього фінансового ринку, перерозподіл вільних заощаджень і формування джерел покриття бюджетного дефіциту. Водночас регулювання процентних ставок споживчого кредиту дозволяє оптимізувати вирішення соціальних проблем і збалансувати споживчий товарний ринок.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua