Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Податки — обов'язкові платежі в бюджет, які здійснюють фізичні та юридичні особи. З допомогою П. забезпечується близько 90% надходжень в центральний державний бюджет і більше 70% — у місцевий. Таким чином у бюджеті акумулюється 40—60% національного доходу. П. вилучаються з моменту розпаду первіснообщинного ладу і виникнення держави, але їх розгалужена система сформувалась лише при капіталізмі. В ній виділяються прямі і непрямі П. Прямі поділяються на реальні та особисті. До реальних відносять П. на землю, будинки, промислові, торгові банківські установи та грошовий капітал. До особистих — П. на доходи фізичних та юридичних осіб (податковий, помайновий, із спадщини, дарів тощо). До непрямих зараховують митні, а також акцизи. Як головне джерело бюджетних надходжень П. виконують фіскальну („фіск" — державна скарбниця) і соціально-економічну функції (з їх допомогою стимулюються економічне зростання, структурні реформи, здійснюється регіональна політика, забезпечується оборона країни, розвиток освіти, науки, охорони здоров'я, навколишнього середовища, пенсійне забезпечення тощо). У розвинутих країнах світу провідне місце у структурі податків займає подохідний. Об'єктами оподаткування при цьому виступають особисті доходи громадян незалежно від джерела їх отримання (заробітна плата, підприємницький дохід, процент, дивіденд, рента, гонорари і т. і.) Для його вилучення використовуються різні методи оподаткування (див. Подохідний податок). Подохідний П. забезпечує до 20% надходжень в бюджет. П. на прибуток вилучається з прибутку суб'єктів підприємницької діяльності, який утворює валова виручка від реалізації за мінусом виробничих і комерційних витрат (включаючи проценти за банківський кредит, затрати на рекламу), а також витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки, внесків у благодійні фонди, П. місцевим органам влади, які за законом частково звільняються від податків. Держава через механізм оподаткування також стимулює прискорену амортизацію основних фондів, експорт товарів та інше. Максимальна ставка П. на прибуток не повинна перевищувати 50%, а оптимальна — 35%. Важливу групу утворюють платежі на соціальне страхування, їх сплачують підприємства, наймані працівники (у Швеції — лише підприємства). Для підприємств вони встановлюються у процентах до фонду заробітної плати, для працівників — в процентах до валового заробітку. Виплати у фонд соціального страхування є цільовими і використовуються лише на виплату пенсій та допомог. У США податок на соціальне страхування становить лише 3% фонду зарплати, а в Україні — 37%. У той же час фонд зарплати у собівартості продукції США становить близько 70%, а в Україні — приблизно 15%. Серед непрямих П. провідну роль займає П. з обороту в США та Канаді, П. на добавлену вартість у країнах Західної Європи та Японії. П. з обороту вираховується в межах 2—10%, а на добавлену вартість — 14—19%. Майновий податок в США забезпечує близько 10% всіх надходжень в бюджет. Принципами побудови податкових систем є чітке розмежування загальнонаціональних, регіональних (в межах, наприклад, американського штату) і місцевих податків, В центральний бюджет надходять П. з прибутків компаній, прибутковий П. і П. з обороту.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua