Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Монополія (від гр. mono — один і роlео — продаю) — крупні підприємства, об'єднання підприємств (картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати), які виробляють переважну кількість продукції певного виду, завдяки чому обмежують конкуренцію, посідають домінуюче становище на ринку, впливають на процес ціноутворення і отримують високі (монопольні) прибутки. Основними причинами виникнення М . є дія закону концентрації виробництва та капіталу, в основі якого лежить усуспільнення виробництва та праці, централізація капіталу, еволюція власності від індивідуальних форм до колективних. Такі підприємства або їх об'єднання монополізують переважну частину науково-дослідних розробок, патентів, ліцензій, передову техніку і технологію, найбільш кваліфіковану робочу силу, найкращі форми та методи організації виробництва та інші фактори. До складу сучасних монополій входять крупні промислові, торгові, транспортні підприємства, банки тощо. Вони, як правило, носять багатогалузевий та міжгалузевий характер. Так, у США серед 500 наймогутніших монополій більшість має у своєму складі підприємства 11 галузей, а наймогутніші — до 30—50 галузей, з 200 наймогутніших корпорацій цієї країни близько 80% — транснаціональні.

Всередині гігантських монополістичних об'єднань виділяються комбінати (технологічно пов'язані між собою підприємства), диверсифіковані багатогалузеві об'єднання (між підприємствами існують виробничі зв'язки у взаємній поставці комплектуючих виробів тощо), конгломерати (багатогалузеві об'єднання, між якими немає виробничих зв'язків і які пов'язані між собою фінансовим контролем). При з'ясуванні суті монополій недостатньо виходити лише із семантичного значення слів „ моно" — один і „ полео" — продаю, тобто єдиний продавець, оскільки у розвинутих країнах Заходу типовою є ситуація, коли 3—4 монополістичних гіганти панують у тій чи іншій галузі промисловості, у відповідності з цим критерієм вони не є монополіями (такий стан західні вчені називають олігополією: „ оліго" — мало, небагато); а малесенька бакалійна лавочка у сільській місцевості належить до монополії. Насправді олігополія є формою групової монополії. В Україні з 380 найбільших промислових підприємств 51,8% є єдиними виробниками певної продукції. У господарстві республіки понад 90% монопольних адміністративно-організаційних структур.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua