Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Мінова концепція — важливий методологічний принцип у західній економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Таку концепцію в останні роки стали підтримувати окремі вітчизняні економісти, а на буденному рівні вона проявляється у твердженнях про необхідність переходу до ринкової економіки. Гносеологічною основою М. к. є абсолютизація і навіть фетишизація сфери самого акту товарного обігу. З позиції гіпертрофованого бачення ролі ринку (як однієї із сфер суспільного відтворення) представники цієї школи дають характеристику всій економіці, твердять, що вартість товару, а відповідно і його ціна, визначаються лише у сфері обігу. Насправді сфера безпосереднього виробництва була і залишається домінуючою серед інших сфер суспільного відтворення. Лише у виробництві відбувається взаємодія людини з природою, здійснюються процеси праці, привласнення предметів природи для задоволення потреб людини. Зрозуміло, що при цьому треба враховувати певну роль і сфери обігу, її внесок у доведенні продуктів праці до споживача та зворотний вплив на виробництво, що на практиці означає потребу у вивченні платоспроможного попиту населення. Але сфера безпосереднього виробництва є домінуючою при визначенні вартості товару. Це виявляється у тому, що вартість товару, мінові пропорції при обміні товарів визначаються насамперед суспільно необхідними витратами праці, його якістю, суспільно корисним ефектом А різна суб'єктивна оцінка індивідами ступеня корисності одного і того ж продукту праці в процесі його реалізації якраз і свідчить про похідну роль сфери обігу при визначенні вартості і ціни товару. Доказом цього є і визнання багатьма західними економістами того, що в довгостроковому проміжку часу в основі вартості товару лежать витрати на його виробництво, а в короткостроковому — суб'єктивна оцінка індивідом його економічного блага при купівлі. Але ж найбільш глибинні, суттєві, причинно-наслідкові зв'язки — це ті, що функціонують і розвиваються не миттєво, а протягом тривалого (відносно) проміжку часу. Тому М. к. орієнтована на ігнорування об'єктивних економічних законів і закономірностей. В історичному аспекті М. к. базується на поглядах меркантилістів, які вважають, що джерелом багатства є сфера обігу. Ця ідея, як відомо, була відхилена ще класиками політичної економії, які стверджували, що багатство суспільства створюється у сфері виробництва.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua