Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Менеджер (від англ. Manager — управляючий) — специфічна професія, яка вимагає схильності до підприємницької діяльності, знань у сфері фінансів, ринку, кредиту та грошового обігу, валютних операцій та податкового законодавства. З точки зору соціальної структури М. — специфічний прошарок суспільства, що складається із професійних управляючих (директорів компаній і фірм, керівників окремих підрозділів підприємства тощо). Поява М. зумовлена процесом поглиблення суспільного поділу праці, зростанням масштабів підприємств, ускладненням процесу виробництва і управління тощо. Другою причиною їх виникнення є процес відокремлення капіталу — власності від капіталу — функції. Розвиток цих процесів призводить до того, що капіталіст, будучи фізично неспроможним здійснювати компетентне керівництво всіма ланками процесу виробництва та реалізації продукції, наймає професійних управлінців. В умовах зростаючої деперсоніфікації власності (внаслідок еволюції капіталістичної власності від індивідуальної до колективних форм) М. наймають акціонери і перш за все власники значної кількості акцій. Залежно від масштабів підприємств виділяються М. вищої, середньої та нижчої ланок. У США в гігантських корпораціях до складу вищих М. входять 3—4 особи (президент, 3—4 віце-президенти компанії). Із 12,5 млн. управляючих близько 10 тис. — М. вищого рангу. Якщо корпорація є власністю окремої особи, то найважливіші рішення приймає сам капіталіст, а М. вирішують інші важливі проблеми. Разом з певними повноваженнями, владними функціями до М. переходить і частка корпоративної власності. Такий перехід здійснюється у трьох основних формах: 1) придбання значної кількості акцій (вартістю від одного до двох млн. дол.); 2) отримання гігантських розмірів платні (на початку 90-х років такі виплати перевищували 1 млн. дол. у рік); 3) надання їм у персональне користування дорогих автомобілів, яхт, коштовних килимів і навіть картинних галерей. Таким чином, за своїм юридичним статусом, величиною доходів, способом життя тощо вищі М. вливаються до складу монополістичної буржуазії. Разом з тим вони повинні глибоко знати всі внутрішні зв'язки в межах корпорації, підтримувати контакти з чиновниками державного апарату. Таких М. не слід ототожнювати з керуючими середньої ланки (начальниками окремих підрозділів, наприклад, цехів), які мають обмежену владу на підприємстві і за рівнем доходів наближаються до середньої буржуазії М. середньої ланки повинні мати глибокі професійні знання про весь виробничий процес у їх підрозділі, загальну уяву про інші підрозділи, підбирати кадри для свого підрозділу тощо. Найчисельнішу групу професійних менеджерів представляють М. нижчої ланки — майстри, бригадири тощо. їх життєвий рівень наближається до становища найманих працівників високої та середньої кваліфікації. Крім глибокого знання виробничого процесу на своїй дільниці, вони повинні володіти вмінням налагоджувати контакти (соціальні, психологічні, професійні) із всіма найманими працівниками даного підрозділу. Підготовка М. вищої і середньої ланки, як правило, здійснюється у спеціальних школах на базі крупних університетів за високу плату. Підготовка М. нижньої ланки здійснюється здебільшого в учбових центрах крупних корпорацій.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua