Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Ліворадикальна політична економія — напрям сучасної економічної науки, який відображає інтереси проміжних соціальних верств і прошарків розвинутих країн Заходу (насамперед інтелігенції). Оскільки проміжні верстви і прошарки складаються із різноманітних груп, а серед інтелігенції різка диференціація, то Л. п. е. властива внутрішня неоднорідність і навіть суперечливість її методологічних і теоретичних засад. Виникла в університетах США та інших розвинутих країнах світу. Найвідоміші представники Л. п. е. Г. Шермаен, Р. Едварс (США), П. Андерсон, Дж. Харрісон (Великобританія) та інші. Л. п. е. властивий широкий соціологічний підхід до аналізу економічних явищ і процесів: крім дослідження відносин власності, вони залучають до предмета свого дослідження соціальні, політичні, правові, психологічні та ін., аспекти. При цьому більшість із них вважає марксизм своєю теоретичною і методологічною основою. Помітний вплив на еволюцію Л. п. е. зробили західнонімецькі теоретики Г. Маркузе та Е. Фроми, лідери інституціонального напрямку західної економічної думки Дж. Гелбрейт, Р, Хейлбронер, Дж. Робінсон та ін. Прихильники Л. п. е. піддають різкій критиці неокласичний напрям політичної економії, виступають проти засилля монополій (в т.ч. транснаціональних) і крупної капіталістичної власності, надмірних воєнних витрат: за подолання нерівності при розподілі доходів, проти експлуатації Вищим критерієм суспільного прогресу вони називають всебічний розвиток особи, проголошують соціалізм досконалішим устроєм. Справедливо критикували практику побудови соціалізму в СРСР, зокрема за недостатній рівень демократизації суспільства, відчуження трудящих від засобів виробництва, надмірний централізм в управлінні економікою, за бюрократизм та інші негативні вади. На цій основі група представників Л. п. е. стверджувала відсутність соціалізму в СРСР, виступала за трудову колективну власність. Інша група теоретиків Л. п. е. настоює на необхідності впровадження плюралізму форм власності, недемократичній централізації управління економікою тощо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua