Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Капітал (від лат. capitalis — головний) — сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, при яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші та різні види цінних паперів служать знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неоплаченої праці. У К. слід виділяти матеріально-речовий зміст (нагромаджена праця, знаряддя праці, сировина, дороги, мости, споруди, комп'ютери і т. ін.) і суспільну форму (сукупність виробничих відносин між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, грошей тощо). Засоби виробництва, певні матеріальні блага не на всіх етапах людської цивілізації виступали знаряддям експлуатації. Такої ролі вони не виконували за умов первісного ладу (були спільною власністю), рабовласницького способу виробництва (раб сам належав до знарядь праці, не був вільним і не міг продавати свою робочу силу) і частково за умов феодалізму. Частково, оскільки земля в руках феодала певною мірою виконувала роль знаряддя експлуатації, тому що він віддавав клаптик землі селянинові, а той за це змушений був певну частину тижня працювати на полі феодала. Земля, знаряддя праці виконували таку роль частково і тому, що селянин — кріпак не був юридично вільним. Разом з тим в умовах даного суспільного ладу розвивається лихварський капітал, коли гроші у руках лихваря виступають знаряддям привласнення частини праці ремісників, селян. Системою виробничих відносин капітал стає лише при капіталізмі, коли переважна маса безпосередніх виробників позбавлена засобів виробництва і предметів споживання, але є юридично вільною і, щоб прогодувати себе, сім'ю, змушена продавати свою робочу силу власникам засобів виробництва. Останні оплачують найманим робітникам лише частину затрачених ними фізичних і розумових сил у процесі праці у формі заробітної плати. Засоби виробництва (у тому числі земля) виступали знаряддям специфічної форми експлуатації і за умов так званого соціалізму Хоча формально у країнах колишнього СРСР і була проголошена суспільна власність на засоби виробництва, але фактично вони були монопольно узурповані верхівкою партійного та державного апарату. Ступінь експлуатації при соціалізмі був вищий, ніж у розвинутих країнах Заходу. Капітал розгортається у систему відносин експлуатації у формі індивідуального, акціонерного, промислового, торговельного, грошового і ін. У розвинутих країнах світу до цієї системи безпосередньо не належить лише дрібнотоварний сектор економіки. В останні два десятиріччя з цієї системи почали виходити тисячі народних підприємств, викуплених трудовими колективами, на яких засоби виробництва уже не виконують ролі знаряддя експлуатації. Частково виробничі відносини, що базуються на експлуатації, долаються через механізм розповсюдження акцій і привласнення на них певної суми дивідендів найманими працівниками, а також шляхом оволодіння інформацією високоосвіченими і кваліфікованими працівниками. В Україні із колишньої специфічної системи експлуатації частково виходять підприємства, викуплені трудовими колективами. Частково, оскільки вони зазнають експлуатації з боку комерційних банків шляхом отримання кредитів під надмірно високий процент. Західні економісти розрізняють фізичний капітал (засоби виробництва тощо) і людський капітал (надбані знання, навики, енергія людей тощо), а інвестиціями у людський капітал називають затрати на здобуття освіти, інформації, кваліфікації, на підтримання здоров’я, виховання дітей тощо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua