Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Інтернаціональна вартість — суспільно-необхідні витрати праці на виробництво товару у світовому господарстві. В різних країнах існують неоднакові умови виробництва, продуктивність та інтенсивність праці, рівень освіти і кваліфікація працівників, ступінь складності праці. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, то такі витрати в межах світового господарства виступають як індивідуальні витрати, що визначають їх національну вартість. Але обмін товарів в умовах розвинутого товарного виробництва відбувається на основі не індивідуальних, а суспільно необхідних витрат, у масштабі світового господарства — середньосвітових суспільно необхідних витрат. Це означає, що в основі міжнародного обміну лежить і. в., яка визначається суспільно необхідним робочим часом для виготовлення товару в середньосвітових економічно нормальних умовах виробництва. Такі умови формуються у країнах — експортерах великих партій товарів із середньосвітовою інтенсивністю та продуктивністю праці. У порівнянні з середньосвітовими суспільно необхідними витратами середні національні витрати часу можуть бути вищими і нижчими. Та країна, в якій продуктивність та інтенсивність праці вища, отримує додатковий дохід. Якщо торгівля ведеться переважно між певною групою країн того чи іншого регіону світового господарства, то відбувається формування регіональної вартості. У процесі інтернаціоналізації продуктивних сил, міграції капіталів і робочої сили та міжнародної конкуренції І. в. значною мірою перетворюється в інтернаціональну ціну виробництва, яка є конкретною формою І. в. і лежить в основі ціноутворення на світовому ринку. У той же час процес формування інтернаціональної ціни виробництва відбувається не як закономірність, а як тенденція, оскільки на шляху міграції капіталів, робочої сили, вільної міжнародної конкуренції тощо виникають різні протекціоністські бар'єри. Розвинуті країни світу, в яких національні витрати нижчі за середньосвітові, як правило, отримують, додатковий прибуток, а менш розвинуті недотримують частини національної вартості своїх товарів. Але такий обмін може приносити економічні вигоди всім країнам. Економічна вигода країн, у яких нижчий рівень складності, продуктивності й інтенсивності праці, залежить від рівня порівняльних витрат виробництва. Вони складаються зіставленням витрат на виробництво товарів, які виготовляються ними і які обходяться їм відносно дешевше від витрат на виробництво товарів, які за відсутності міжнародної торгівлі обійшлися б їм дорожче при організації власного виробництва. За відсутності зовнішньої торгівлі навіть розвинутим країнам довелось би збільшити витрати виробництва у промисловості приблизно в 1,5—2 рази. Отже, І. в. є фактором стимулювання науково-технічного прогресу, економії праці.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua