Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Інтернаціоналізація господарського життя (від лат. inter — між і natio народ) — об'єктивний економічний процес виникнення і розвитку зв'язків між національними господарствами різних країн, що охоплює всі сфери суспільного відтворення і конкретизується у процесі інтернаціоналізації продуктивних сил і виробничих відносин (відносин економічної власності). І. г. ж. починається наприкінці XVIII — на початку XIX ст., в період здійснення промислової революції і переходу промислового капіталу на машинну стадію. Машинне виробництво передбачало виготовлення продукції у великих масштабах, що зумовлювало процес виробничого споживання величезної кількості сировини і матеріалів, частину яких треба було завозити з інших країн, а створену продукцію реалізувати не тільки в межах національних господарств, але й у багатьох інших країнах. На вищій стадії розвитку капіталізму (початок якого датується рубежем XIX—XX ст.) у зв'язку з вивозом капіталу, утворенням міжнародних монополій і завершенням територіального поділу світу розширюються економічні зв'язки між промислово розвинутими країнами і колоніями. Після досягнення політичної незалежності країнами Африки, Азії та Латинської Америки, проведення ними політики індустріалізації слаборозвинуті країни намагаються подолати вузьку й однобічну спеціалізацію своєї національної економіки, розширюють експорт промислових товарів, що посилює процес міжнародного поділу праці між промислово розвинутими і слаборозвинутими державами. З часу розгортання НТР (середини 50-х років), формування технологічного способу виробництва, який базується на автоматизованій праці, виникнення нових галузей промисловості, в т.ч. науково- і капіталомістких, поглиблюється міжнародний поділ праці (міжнародна спеціалізація, кооперація виробництва). Між промислово розвинутими країнами поширюється науково-технічна та поопераційна форми одиничного розподілу праці в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці).

Наприклад, у машинобудівній та електротехнічній промисловості Франції на поставки за кооперацією припадає до 60% вартості готової продукції. Це вимагає створення розвинутої міжнародної транспортної (останній приклад цього — прокладка тунелю під Ла-Маншем) та комунікаційної систем. В сучасних умовах, коли у промисловості випускається близько 1 млрд. видів продукції, навіть наймогутніші країни неспроможні ефективно організувати виробництво всієї номенклатури. Двома відносно самостійними процесами при здійсненні І. г. ж. виступає інтернаціоналізація продуктивних сил і виробничих відносин (відносин економічної власності), інтернаціоналізація продуктивних сил включає процес інтернаціоналізації кожного елемента даної системи: засобів виробництва, робочої сили, науки, інформації тощо, посилення елементів їх інтернаціонального відтворення. Розвинутих форм ці процеси досягли в межах Європейського економічного співтовариства, а найбільш динамічним серед них є інтернаціоналізація процесу відтворення робочої сили. Це виражається в утворенні спільного ринку робочої сили — вільному переміщенні працівників в межах цього об'єднання, вирівнюванні заробітної плати, проведенні єдиної соціальної політики і т. ін. Інтернаціоналізація засобів виробництва знаходить вияв у створенні спільних підприємств, спільному будівництві різних виробничих об'єктів, об'єднанні енергосистем тощо. Інтернаціоналізація виробничих відносин (економічної власності) здійснюється в процесі органічного поєднання і злиття сил монополій (в т.ч. олігополій) цих країн, національних держав та наднаціональних органів в єдиний механізм та відповідних їм соціальних форм — власності гігантських монополістичних об'єднань, державної власності та наднаціональної власності. Остання виявляється у формуванні єдиного бюджету для всіх країн даного співтовариства, у здійсненні спільних витрат на реалізацію угод та проектів. На початку 90-х років такий бюджет становив близько 80 млрд., ЕКЮ. І. г. ж. супроводжується також процесом інтернаціоналізації національних господарських механізмів. Це знаходить свій вияв у проведенні узгодженої фінансово-кредитної, валютної, податкової політики.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua