Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Інституціоналізм (від лат. institutum — установа) — один із напрямків західної економічної думки. Виник наприкінці XIX — на початку XX ст. Його засновниками були американські вчені Т. Веблєн, Д. Коммонс, Джон Моріс Кларк, англійський економіст А. Гобсон та інші. Т. Веблєн, наприклад, розглядав життя людини як боротьбу за існування, а значить — як процес відбору і пристосування. Аналогічно відбувається процес природного відбору інститутів, система яких утворює своєрідну культуру і визначає тип цивілізації. Самі інститути є особливими формами життя (в т.ч. господарського), людських зв'язків і відносин, що носять сталий характер, формують у суспільстві духовні якості. Представники І. виступили з різкою критикою маржиналізму — неокласичної теорії ринкової рівноваги з її методологічним принципом граничної корисності і продуктивності (вважали їх формалізованими абстракціями), обмеженості ринку та ринкової рівноваги як універсального механізму розподілу обмежених ресурсів і самого капіталізму, І. стверджував, що класичне суспільство вільної конкуренції XIX ст. перестало відповідати реаліям сучасності, а ринок перетворився лише в один із економічних інститутів. Іншими елементами таких інститутів стали корпорація, держава. Корпорація, в якій відбувається відокремлення — власності від управління і здійснюється планомірний розвиток в єдності із стихією дрібного та середнього підприємництва, утворює якісно новий елемент економічних інститутів. Але ключовим економічним інститутом і основою сучасного їм суспільства, нової системи представники І. вважали державу, яка проводить активну соціальну політику, застосовує індикативне планування та регулювання господарського життя, а ідеалом суспільства проголошували соціальне благоденство. Для цього потрібен соціальний контроль. При аналізі корпорації прихильники І. значну роль відвели процесу відокремлення власності від контролю над виробництвом, ввели поняття „абсентеїстської" власності (власності, що відсутня, розсіюється серед акціонерів, які втрачають контроль над засобами виробництва), що призвело до принципових змін в системі управління виробництвом. Воно здійснюється не підприємцем, а управляючими, які переслідують свої вузькогрупові інтереси і контролюють корпорації. Таку систему американський економіст Г. Мінз називає колективним капіталізмом. Логічне завершення ця ідея отримала в теорії „ техноструктури" Дж. Гелбрейта, до якої він відносив професійних керівників (управляючих), осіб, зайнятих рекламою тощо. Він, як і американський соціолог Д. Белл, запорукою суспільного прогресу вважав впровадження досягнень науки і техніки у виробництво. Прихильники сучасного І. висувають вимоги про необхідність участі трудящих у власності та управлінні виробництвом, про надання соціальних гарантій, а також про перехід влади до гуманітарної інтелігенції. Заслуговують уваги їх думки про еколого-економічне виживання людства.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua