Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Закон одержавлення економіки — особливий економічний закон (діє лише на одному з етапів еволюції капіталістичного способу виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві, сталі зв'язки між посиленням суспільної природи продуктивних сил, техніко — економічних відносин та об'єктивно неминучим процесом їх одержавлення, зростанням державної власності (на засоби виробництва, значну частину національного доходу, фінансово-кредитні інститути, частку інтелектуальної власності тощо). В процесі розвитку продуктивних сил, техніко — економічних відносин, тобто технологічного способу виробництва, їх постійно зростаючій суспільній природі спочатку відповідала індивідуальна капіталістична власність (з початку XVI ст. до 60-х років XIX ст.), пізніше колективна капіталістична власність (до 30-х років XX ст.). Дія З. о. е. починається з часу переростання продуктивними силами меж монополістичної (в т. ч. олігополістичноі) власності, тобто з 30-х років XX ст. Одержавлення продуктивних сил здійснюється у формі зростання одержавлення кожного з елементів даної системи, тобто засобів праці, предметів праці, робочої сили, науки, використовуваних людьми сил природи, форм і методів організації виробництва, а також самого процесу управління народним господарством, Одержавлення засобів виробництва здійснюється шляхом створення державних підприємств, спільних з приватним капіталом корпорацій, фінансування наукомістких і капіталомістких галузей промисловості. Одержавлення робочої сили відбувається шляхом зростання чисельності працівників у державному секторі, збільшення витрат держави на допомогу безробітним, розвитку системи освіти, охорони здоров'я, кваліфікації та перекваліфікації працівників тощо. Одержавлення науки здійснюється шляхом фінансування державою науково-дослідних і взірцево-конструкторських розробок, підготовки наукових кадрів, будівництва й утримання наукових лабораторій, науково-дослідних центрів, формування державної інтелектуальної власності (патенти, ліцензії) та ін., Одержавлення інформації здійснюється шляхом розвитку державної статистики, прогнозування розвитку економіки, розвитку супутникових форм зв'язку тощо. Одержавлення використовуваних людьми сил природи відбувається шляхом будівництва державою ядерних та термоядерних реакторів, освоєння космічного простору тощо. Одержавлення процесу управління народним господарством виражається у створенні державних міністерств та відомств, складанні планів та прогнозів розвитку народного господарства, проведенні активної грошово-кредитної, фінансової, амортизаційної, податкової політики і т. ін. Узагальнюючим показником процесу одержавлення продуктивних сил є розвиток державної власності на всезростаючу частку національного доходу, оскільки за рахунок витрат з державного бюджету здійснюється будівництво науково-дослідних центрів і лабораторій, розвивається освіта, охорона здоров'я, освоєння космічного простору тощо. Про дію З. о. е. у цій узагальненій, синтезуючій формі свідчить той факт, що до 30-х років XX ст. одержавлення національного доходу здійснювалось дуже повільними темпами. Так, у США, щоб досягти рівня федеральних витрат у розмірі 100 млрд. дол., потрібно було 180 років (така сума витрат була досягнута у 1951 р.) А щоб перевищити суму витрат держави у 200 млрд. дол., США потрібно було менше 10 років, сума у 300 млрд. дол. була досягнута за 4 роки, у 400 — менше, ніж за 3 роки, 500 — приблизно за 2 роки. Разом з тим дія З. о. е. не означає, що державна власність у перспективі стане єдиною суспільною формою розвитку продуктивних сил (такі прогнози на 100-літній період розвитку роблять деякі західні вчені). Це зумовлено дією закону заперечення, який стосовно форм власності носить діалектичний характер, а також наявністю протидіючих факторів (контртенденцій) у процесі розвитку і функціонування З. о. е. Дія останнього в його оптимальних і раціональних формах призводить до перетворення держави в елемент базису, розширення соціально-економічних функцій держави, до посилення стабільності економічної системи. Надмірне, тотальне одержавлення економіки (як це мало місце в колишньому СРСР і значною мірою залишається в Україні) веде до руйнування економічної системи.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua