Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Закон зростання екологічних витрат суспільства — економічний закон неминучого зростання в часі і просторі суспільно необхідних витрат матеріального виробництва та невиробничої сфери на охорону, використання і відтворення природних ресурсів та умов (якості) ' природного життєвого середовища (довкілля). З. з. е. в. с. відображає об'єктивні причинно-наслідкові взаємозв'язки між рівнем інтенсивності використання природних ресурсів на тій чи інші території (акваторії), а також рівнем забруднення довкілля (повітря, води, земель тощо) або інших форм деградації, з одного боку, і необхідністю адекватних компенсаційних витрат на відтворення чи пошук замінників використаних природних ресурсів і відтворення доброякісних умов довкілля, з другого боку. Дія З. з. е. в. с. зумовлена тим, що жодне матеріальне виробництво, а також невиробнича сфера життєдіяльності людини не можуть функціонувати без використання природних ресурсів планети і без значного або незначного забруднення довкілля чи іншого деструктивного впливу на нього. Тому в процесі розвитку людства, з дедалі більшим розширенням масштабів експлуатації природних ресурсів і посиленням деструктивних змін у довкіллі, об'єктивно виникає необхідність пропорційного, щораз більшого витрачання коштів і матеріальних засобів на екологічні цілі. Ігнорування цієї вимоги, тобто дії З. з. е. в. с., призводить до погіршення якості життєвого довкілля, виснаження природних ресурсів, а отже, необхідності нових екологічних видатків, ймовірності зростання екологічних збитків, а в результаті — до соціально-економічного зубожіння. І навпаки, свідоме використання З. з. е. в. с. у суспільній практиці на планетарному, державному, регіональному і локальному рівнях дозволяє підтримувати належний баланс між екологічною та економічною системами, забезпечувати довготривалий соціально-економічний розвиток суспільства. Об'єктивність З. з. е. в. с. підтверджується численними науково перевіреними фактами, які засвідчують сталий внутрішній взаємозв'язок між інтенсивністю використання природних ресурсів, якістю довкілля та соціально-економічним розвитком. Це знайшло повне відображення в доповіді Міжнародної комісії з довкілля і розвитку під назвою „ Наше спільне майбутнє" (Оксфорд, Нью-Йорк, 1987). Положення доповіді, схвалені сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1987 p., стали міжнародною нормою. Але власне З. з. е. в. с. було сформульовано на науковій конференції Київського університету ім. Т. Г. Шевченка в 1975 р. Як і кожен об'єктивний закон, З. з. е. в. с. буде діяти до того часу, поки існуватимуть причини - некомпенсоване використання природних ресурсів та некомпенсовані деструктивні зміни в природному середовищі. Пом'якшення його негативного впливу можливе шляхом оптимізації взаємодії суспільства і природи, що вимагає узгоджених дій у планетарному масштабі з відповідною заміною традиційного економічного критерію оцінки результатів матеріального виробництва і невиробничої сфери інтегральним критерієм еколого-економічної ефективності. В історичному плані З. з. е. в. с. вступив у дію з початком матеріального виробництва. Особливо відчутною його дія стала у другій половині XX століття. У майбутньому з тотальним усвідомленням причинно-наслідкових взаємозв'язків економіки та екології і піднесенням екологічної культури виробництва та невиробничої сфери у регіональному і всесвітньому масштабах екологічні витрати суспільства можуть стабілізуватися, а ще пізніше - набути тенденції до зниження. Тобто, у віддаленому майбутньому З. з. е. в. с. може формуватися як закон динаміки екологічних витрат суспільства, з яким необхідно буде рахуватися, поки існуватиме цивілізація.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua