Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Економічні суперечності — об'єктивні суперечності, притаманні економічним явищам і процесам, форма зв'язків і відносин між протилежними сторонами (їх елементами, властивостями, тенденціями) всієї економічної системи та кожного явища або процесу зокрема; Е. с. є специфічною формою суперечностей, притаманних розвитку природи, суспільства і мислення. Повніше або системно сутність Е. с, розкривається у виконуваних ними функціях, у наявності окремих важливих рис. Суперечності, по-перше, є джерелом розвитку економічної системи (в т.ч. її окремих елементів тощо), її рушійною силою Тому економічна наука повинна розкривати такі суперечності, показувати їх взаємодію. Виходячи з цього, визначення сутності того чи іншого економічного явища і процесу через категорію суперечності є найглибшим, воно охоплює ядро сутності, сутність другого, третього і т.д. порядку. Тому другою функцією Е. е. є вираження істини і суті речей, явищ, процесів. У цій функції конкретизовано гносеологічний аспект (з точки зору теорії пізнання) Е. с. По-третє, суперечність є формою зв'язків і відносин між протилежними сторонами, властивостями, тенденціями тощо. Виникнення Е. с. зумовлене наявністю загальних зв'язків, залежностей і обумовленостей всередині економічної системи, взаємодією різних сторін, властивостей, тенденцій, якостей тощо у межах суперечностей. Взаємодія протилежних сторін характеризується їх взаємопроникненням, взаємозумовленістю, взаємозапереченням. Від суті кожної із сторін суперечності, її структури, характеру взаємозв'язку окремих елементів залежать відносини між протилежними сторонами, їх взаємна боротьба і взаємодія. По-четверте, рух внутрішніх суперечностей шляхом взаємодії протилежних сторін можливий лише у тому випадку, коли вони існують одночасно, а кожна суперечність містить у собі (а не поряд) власне заперечення, коли це сторони однієї суті. По-п'яте, кожна Е с. проходить у своєму розвитку ряд послідовних етапів: тотожність, відмінність, протилежність, конфлікт і ступінь розв'язання даної суперечності, перехід у вищу форму свого руху. На кожному етапі якісно змінюється характер взаємодії протилежних сторін. Найшвидше розвиток економічної системи здійснюється на перших трьох щаблях (тобто у фазах тотожності, відмінності і протилежності), на останніх двох він значно послаблюється. Е. с. в Україні кінця 80-х — середини 90-х pp. знаходиться у фазі конфлікту, де виражені суперечності між виробництвом і надмірно малим платоспроможним попитом (останній гальмує виробництво продукції), між потребами розвитку продуктивних сил і недостатнім рівнем роздержавлення і приватизації економіки тощо. По-шосте, протилежні сторони, властивості, тенденції Е. е. вступають у відносини між собою у процесі руху. Рух суперечностей здійснюється насамперед у результаті активності заперечувальної, революційної сторони. Такими сторонами у названих вище Е. с. є платоспроможний попит, роздержавлення і приватизація. З точки зору процесу суспільного відтворення, найважливішу роль у розвитку економічної системи відіграють суперечності у сфері безпосереднього виробництва, між виробництвом та іншими сферами (розподілом, обміном і споживанням). Зокрема, американський економіст Й. Шумпетер вважає, що вирішальну роль в еволюції економічної системи відіграють суперечності у підприємницькій діяльності. Відповідно до структури економічної системи можна виділити чотири відносно відокремлених типи Е.С. .1) у межах продуктивних сил (наприклад, суперечність між високим рівнем розвитку техніки і недостатнім рівнем освіти і кваліфікації робочої сили); 2) у рамках техніко — економічних відносин (між досягнутим рівнем концентрації виробництва і недостатньо розвинутою спеціалізацією); 3) у межах виробничих відносин або відносин економічної власності (суперечність між низьким рівнем зарплати і високим рівнем цін, між окремими формами власності); 4) у межах господарського механізму (суперечність між економічними та адміністративними важелями економіки). Існує також особливий тип суперечностей у масштабі світового господарства, окремих його регіонів, між окремими країнами, економічними угрупованнями тощо. Завдання уряду полягає в тому, щоб знайти шляхи, засоби, важелі розв'язання конфліктних Е. с., надати їм якісно нових форм руху.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua