Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Економіка ринкова — економічна система, що базується на індивідуальних формах приватної власності, вільній грі ринкових сил (вільній конкуренції, вільному ціноутворенню, стихійному переливу капіталу тощо). Термін Е р. ввів у науковий обіг всесвітньо відомий англійський економіст А. Сміт. Він вважав, що розвиток капіталізму повинен здійснюватись у відповідності з принципом laissez-faire, що у перекладі з французької означає „ надати подіям природного ходу". Природною рушійною силою господарського розвитку є прагнення індивідуума досягти своїх економічних інтересів. Головними рисами людини він вважав самолюбство. Дбаючи про свої інтереси, така економічно вільна людина поліпшує свій добробут і збагачує суспільство. Суперечність між індивідуумом і суспільством відсутня. Розуміючи, що за умов свободи господарської діяльності і свободи торгівлі окремі індивіди можуть домовлятися про спільне підвищення цін або окремий суб'єкт господарювання буде прагнути до безмежного привласнення прибутку, А. Сміт вважав, що інтереси таких індивідів приводить до певно: гармонії конкуренція — регулятор особистого егоїзму, економічної рівноваги. Конкуренція вирівнює попит і пропозицію, відновлює пропорційність і т. ін. , тобто здійснюється саморегуляція економіки. У ринковій економіці державі належить другорядна роль: вона повинна виконувати лише ті функції, які окремій людині не під силу або економічно неефективні. До таких функцій належать: організація громадського порядку, державної поштової служби, введення обов'язкового шкільного навчання, забезпечення національної оборони, емісія крупних банкнот, будівництво, утримання у робочому стані деяких громадських споруд (доріг, мостів). Економіка соціальна ринкового типу (соціально орієнтована ринкова економіка) — економічна система, основана на пануванні колективних форм власності (трудової і капіталістичної), в якій має місце органічне поєднання державного регулювання макро- та мікроекономічних процесів з ринковими важелями, поєднання соціального з ринковим. Соціальне — наявність розгалуженої системи захисту широких верств населення, яке здійснюється у формі державних витрат на розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища, перекваліфікацію працівників, виплату пенсій, пільг безробітним тощо. Концепція „ соціального ринкового господарства", основоположником якої є західнонімецькі економісти Л. Ерхардта В. Ойкен, значно відрізняється від теорії класичного ліберального господарства, тобто від концепції „ ринкової економіки", в якій державі відводилась роль „ нічного сторожа". Вони визнають, що „ перед сучасною державою стоять величезні завдання", що в середині XX ст. можливість істотно звільнити державу від обов'язків малоймовірна Одним з найважливіших завдань держави Л. Ерхард вважав забезпечення вільної конкуренції. Вільна власна ініціатива та конкуренція повинні поєднуватися з активною роллю держави у господарському житті. Головним критерієм свободи для нього є свобода споживання, яка „ знаходить своє логічне доповнення у свободі підприємця виробляти та продавати ті продукти, які відповідають попитові..." Одним з найважливіших критеріїв соціального ринкового господарства (поєднання соціального з ринковим) є досягнення такого господарського порядку, який діє з найвищою ефективністю, коли відповідно до зростання продуктивності знижуються ціни, підвищується реальна заробітна плата. Через конкуренцію, значною мірою регульовану, та поєднання економічних і адміністративних важелів державного регулювання (при переважанні перших) значною мірою може бути досягнута соціальна справедливість, може здійснюватись соціалізація прогресу і розподілу прибутків. Іншим важливим критерієм соціального ринкового господарства є раціональне поєднання ринкової економіки та планового господарства, причому планомірність значною мірою пронизує і ринкову підсистему, У західній економічній літературі таке поєднання називають „ регульованою ринковою економікою". Близьким за значенням до поняття „ соціальна ринкова економіка" є поняття „ змішана" економіка, автором якої є американський економіст Е. Хансен. Основними функціями такої економіки він вважав створення держави добробуту та здійснення тих чи інших форм національного економічного планування. Крім того, цим терміном позначають поєднання різних, навіть протилежних за своїм змістом форм власності. Для виконання першої функції необхідно здійснювати перерозподіл національного доходу через державний бюджет, і цей процес , на думку багатьох західних вчених, підвищує сукупний добробут,оскільки при перерозподілі частини доходу на користь найбідніших верств населення сума їх задоволення зростає більше, ніж зменшується сума задоволення багатих. При здійсненні планування головна проблема — хто буде розробляти і затверджувати плани: панівна еліта чи все суспільство.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua