Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економічний словник-довідник

Вартість виробництва — вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних одиницях /к. кал/. Але такий метод складний і можливий лише в лабораторних умовах, в той час як вимірювання затрат праці потрібно проводити щоденно і в масовому порядку, на кожному робочому місці. Тому історично склався інший, непрямий метод — визначення затрат праці робочим часом, протягом якого відбувалось виробництво продукту. Оскільки за одиницю часу може затрачатися різна кількість енергії, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом /СНРЧ/, що є середньозваженою величиною індивідуальних затрат робочого часу виробників, які виготовляють більшість товарів в аналогічних умовах виробництва де Ті - індивідуальний робочий час, затрачений на виготовлення одиниці продукції, Ni: кількість виробленої робітником продукції, n - кількість виробників, СНРЧ відображає середню інтенсивність праці цих людей, а отже, одиниця часу виражає цілком певну кількість енергії, затраченої на виготовлення продукції. Визначаючи СНРЧ, як середньозважену величину, заодно визначаємо і середню умілість кожного виробника, від ступеня майстерності якої буде залежати тривалість роботи з розрахунку на одиницю продукції. Зведення індивідуального робочого часу кожного виробника до суспільно необхідного можливе на основі встановлення норми виробітку. Існує прямий зв'язок між кількістю затраченої енергії і кількістю виготовленої продукції: Q=WN , звідки — коефіцієнт переведення затраченої енергії в продукцію, який виражає вартість цього товару Тому на основі кількості створеної продукції можна робити висновок про величину затраченої енергії. Отже, кількість створеної продукції може служити засобом переведення індивідуального робочого часу в суспільно необхідний /індивідуальних затрат праці у вартість/. Для цього необхідно прийняти робочий час /Qt / і встановити ту кількість продукції, яку потрібно виготовити за цей час при середній інтенсивності праці й умінні виробника /норму виробітку Nt/ На цій підставі величина створеної робітником вартості /Qt/ визначається за формулою: де Ni — фактично створена робітником кількість продукції, І якщо Ni=Nt, то Qi=Qt. Це означає, що робітник, виконавши норму виробітку, створює вартість, рівну вартості робочого дня.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua