Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Географія
Загальна географія

Земля на плані та карті

Зображення нерівностей земної поверхні на плані та карті

Усі нерівності земної поверхні називають рельєфом. Щоб зобразити його на плані чи карті, необхідно виміряти висоту окремих ділянок земної поверхні. Для цього використовують нівелір. За його допомогою визначають, на скільки метрів вершина горба вища за його підошву. Цей процес називають нівелюванням.
Відстань по вертикалі від будь-якої точки на поверхні Землі до середнього рівня поверхні океану називають абсолютною висотою. Абсолютна висота точки, яка лежить вище рівня океану, вважається додатною, а точка, яка лежить нижче,— від’ємною.
Відносна висота — відстань по вертикалі від будь-якої точки на поверхні Землі до певного довільного рівня, що приймається за нуль. Відносну висоту можна також визначати як перевищення однієї точки над іншою.
На плані та карті позначають абсолютну висоту.
Зображення нерівностей земної поверхні
Нерівності земної поверхні (рельєф) зображуються на плані або карті горизонталями.
Горизонталі — це лінії на земній поверхні, усі точки яких лежать на однаковій висоті над рівнем океану. Горизонталі проводяться через рівне число метрів по вертикалі. У поясненні до плану завжди показують відстань між горизонталями по прямовисній лінії, обрану для даного плану. Зображення рельєфу горизонталями дає змогу розв’язувати за допомогою карти багато різних завдань, які виникають під час вивчення країни або проектування різних інженерних споруд. Щоб розрізнити схил чи западину на плані місцевості, на горизонталях проводять бергштрихи — короткі лінії, що вказують вільним кінцем напрям схилу (рис. 8).

Рис. 8. Пагорб
Шкала висот і глибин
На дрібномасштабних картах для позначення висоти місцевості та глибин водойм використовується спеціальна кольорова шкала: ділянки місцевості з певними висотами зафарбовують різними кольорами. Наприклад, якщо місцевість має абсолютну висоту від 0 до 200 м, її зафарбовують зеленим кольором, якщо від 200 до 500 м — жовтим. Чим більшою є висота місцевості, тим густішим є коричневе забарвлення на карті. Глибші частини водойм позначають більш інтенсивним синім кольором. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua