Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Географія
Економічна і соціальна географія світу

Загальна економіко-географічна характеристика світу

Типологія країн

Тип країни — об’єктивно сформований відносно стійкий комплекс властивих їй умов і особливостей розвитку, які характеризують її роль і місце у світовому співтоваристві на даному етапі всесвітньої історії.
За рівнем соціально-економічного розвитку і місцем у міжнародному географічному поділі праці всі сучасні країни світу розподіляються на три групи, в кожній із них за певними показниками виділяють окремі типи та підтипи країн:
1) економічно високорозвинуті:
• держави «великої сімки» — США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада;
• невеликі країни Західної Європи — Бельґія, Люксембурґ, Данія, Нідерланди, Швеція, Норвегія, Австрія, Швейцарія, Фінляндія;
2) середньорозвинуті:
• країни з вищим за середній розвитком — Греція, Бразилія, Угорщина, Чилі, Уруґвай, Арґентина та ін.;
• країни з нижчим за середній розвитком — країни Азії, Африки, Латинської Америки і постсоціалістичні країни (Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія та ін).;
3) економічно слаборозвинуті, або країни, що розвиваються,— держави Азії, Африки, Латинської Америки;
4) найменш розвинуті країни — Афганістан, Банґладеш, Бенін, Ніґер, Сомалі, Чад, ЦАР та ін.
Економічний розвиток — це суттєве підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорону здоров’я та захист навколишнього середовища.
Відповідно до методології, прийнятої ООН, до найважливіших показників рівня соціально-економічного розвитку будь-якої країни входять: вироблений нею внутрішній валовий продукт (ВВП) або валовий національний продукт (ВНП) на душу населення, частка продукції обробної промисловості у ВВП як найбільш динамічній галузі промислового виробництва, структура зайнятості населення, рівень освіти, тривалість життя населення. Розрив у показниках ВВП на душу населення між верхнім і нижнім рівнями дуже великий.
За рівнем доходів в аналітичних цінах Світовий банк визначає такі групи країн: країни з низьким рівнем доходів (ВНП на душу населення складає 400 дол. США), країни з доходами нижче середнього рівня (1650 дол.) і країни з доходами вище середнього рівня (4640 дол.), країни з високими доходами (24 170 дол.). Більшість країн з високим рівнем доходів — це індустріальні країни Америки, Західної Європи і Тихоокеанського басейну. Індустріально розвинутих країн у світі близько 30: США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Японія, Австралія та ін. Практично всі країни з низьким рівнем доходів — африканські країни на південь від Сахари (крім Південної Африки). До групи країн з доходами вище або нижче середнього рівня належать країни з перехідною економікою (28 країн) і країни, що розвиваються.

Питома вага обробної промисловості у структурі ВВП різна в окремих країнах: у країнах з низьким рівнем доходів — 27 %, а з високим — 21 %. Якщо в країнах з низьким рівнем доходів вона зростає, то у країнах з високим рівнем розвитку зменшується (за рахунок розвитку сфери послуг). На сферу послуг у країнах із низьким рівнем доходів припадає 35 %, а в країнах з високим — 70 %. Рівень економічного розвитку країни, як правило, є обернено пропорційним частці населення, зайнятого в сільському господарстві.
Середня тривалість життя у світі становить 67 років, у тому числі в країнах з низьким рівнем доходів — 63 роки, а в країнах з високим — 77 років. Частка неписьменних у країнах з низьким рівнем доходів становила 34 %, із середнім — 18 %, а в країнах із високим рівнем доходів — до 5 % в загальній кількості населення. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua