Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Географія
Фізична географія України

Загальна характеристика природних умов і природних ресурсів України

Геологічна будова України

Геологічна будова — це склад і будова земної кори, результат дії складних процесів, що відбувалися протягом тривалого історичного періоду.
Територія України розташована в межах кількох платформених і складчастих тектонічних структур і має складну геологічну будову.
Основною платформеною структурою є давня (докембрійська) Східноєвропейська платформа, яка має двоповерхову будову. Нижній поверх — це фундамент, складений кристалічними породами (гранітами, гнейсами, кристалічними сланцями тощо). На земну поверхню кристалічний фундамент виходить у вигляді Українського щита. Осадовий чохол (верхній поверх платформи) має тут невелику потужність, а в деяких місцях цілком відсутній. Ще один виступ фундаменту — Воронезький кристалічний масив (на північному сході України) — вкритий досить потужним чохлом осадових порід (від 800 м і більше) і на земну поверхню не виходить. На іншій території України фундамент платформи покритий ще потужнішим осадовим чохлом. Так, в осьовій частині Дніпровсько-Донецької западини потужність осадової товщі сягає 18—20 км.
На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська плита — платформена структура, фундамент якої сформувався в мезозої, а на захід — Західноєвропейська платформа (палеозойська). Від цих молодих платформ (плит) Східноєвропейську платформу відокремлюють системи прогинів і западин.
До складчастих структур на території України належать:
• Українські Карпати — область молодого (альпійського) горотворення, що розпочалося в неогені й триває дотепер;
• Кримські гори — виникли в мезозойську еру, після чого зруйнувалися; в альпійський час відбулося їх омолодження, унаслідок чого вони набули складчасто-брилового характеру;
• Донецька складчаста споруда — виникла в епоху герцинської складчастості (палеозой).
Породи, відкладені у четвертинному періоді, поширені майже скрізь. Безпосередньо під ними найчастіше залягають гірські породи неогену (Причорноморська і частково Придніпровська низовини, Подільська височина) і палеогену (північна частина Придніпровської низовини), більша частина Карпат.
На північному заході України під гірськими породами четвертинного періоду залягають породи крейдового віку. Вони відслонюються також у долині Сіверського Дінця і його лівих приток та на крайньому північному сході України, а також у Карпатах.
Породи юрського віку поширені у Кримських горах, кам’яновугільного — у Донецькому кряжі.
Найдавніші (докембрійські) породи виходять на поверхню чи перекриті тонким шаром четвертинних порід у межах Придніпровської та Приазовської височин. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua