Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Географія
Загальна географія

Земля в космічному просторі

Поняття про Всесвіт

Із давніх часів люди припускали можливість існування безлічі світів, схожих на наш. Саме тоді весь світ дістав назву Всесвіту, або Космосу. Всесвіт складається з великої кількості зоряних світів — галактик.
Галактики — «позагалактичні туманності» — величезні зоряні системи, які містять також міжзоряний газ і пил. Сонячна система входить до складу Галактики Чумацький Шлях (зверніть увагу, у цьому випадку слово «Галактика» пишеться з великої літери). Весь космічний простір заповнений галактиками, астрономи нараховують їх не менше мільярда. Найближча галактика розташована від нас на відстані близько одного мільйона світлових років (1019 км), а найвіддаленіші галактики, зареєстровані телескопами,— за мільярди світлових років.
Найяскравіші та найближчі до нас зовнішні галактики — Маґелланові Хмари у південній півкулі неба і Велика туманність Андромеди у північній півкулі. З відкриття останньої в 1612 р. німецьким астрономом С. Маріусом розпочалось наукове дослідження галактик, туманностей та зоряних скупчень. До складу галактик входять небесні тіла: зорі, планети, астероїди, комети, космічний пил, газово-пилові хмари. Міжзоряний простір пронизують невидимі оку космічні промені, від яких Землю захищає озоновий шар повітряної оболонки.
Небесні тіла: зорі, сузір’я, планети, астероїди, комети, метеорні тіла
Зорі — великі кулясті розпечені тіла, що складаються з газів. Вони випромінюють світло. За температурою поверхні зорі поділяються на червоні (2000— 3000 °С), жовті (6000—7000 °C), білі (12 000 °C) і голубі (25 000 °C). Сонце належить до жовтих зірок. За розмірами зорі поділяють на гігантів і карликів.
Сузір’я — ділянки зоряного неба, які виділені для зручності орієнтування у небесній сфері. Усе небо умовно поділене на 88 сузір’їв. У Північній півкулі найбільш відомими є сузір’я Великої та Малої Ведмедиці (в Україні ці сузір’я називають Великий і Малий Віз, або Великий і Малий Ківш). Зорі у складі сузір’їв не пов’язані між собою ані в просторі, ані в часі.
Планети — великі холодні кулясті небесні тіла, які не випромінюють світла. Їх можна бачити на небосхилі внаслідок їх здатності відбивати сонячні промені від своєї поверхні.
Астероїди — малі планети. Їх діаметр — від 1 до 1000 км. Вони можуть мати не лише кулясту, а й неправильну форму. Маса всіх астероїдів у 700 разів менша, ніж маса Землі. Сьогодні відомо близько 5000 астероїдів.
Комети — небесні тіла, що обертаються навколо Сонця за еліпсоїдними орбітами. При наближенні до Сонця у комети з’являються «голова» і «хвіст». «Голова» — газова оболонка, яка світиться, навколо ядра, що є скупченням замерзлих газів діаметром 0,5—20 км і масою 1011—1019 кг, у які вкраплені пил та каміння. «Хвіст» — потік газу і пилу, що виділяються з «ядра» під час сильного нагрівання. Багато комет названі іменами вчених, наприклад комета Галлея.
Метеорні тіла — залізні, кам’яні або кам’яно-залізні уламки небесних тіл, найчастіше астероїдів. Коли вони з величезною швидкістю врізаються в атмосферу Землі, то дуже розігріваються і починають світитись. Дрібні метеоритні тіла при цьому повністю згорають.
Освоєння космосу людиною розпочалось 4 жовтня 1957 р. У цей день в СРСР було запущено перший штучний супутник Землі.
Перша людина, яка побувала у космосі,— Юрій Гагарін. Це сталося 12 квітня 1961 р. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк (рис. 3).

Рис. 3. Леонід Каденюк 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua