Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Географія
Загальна географія

Земля на плані та карті

Визначення напрямів на місцевості, плані та карті

Зорієнтуватися на місцевості означає визначити своє положення відносно сторін горизонту.
Горизонт — частина земної поверхні, яку видно на відкритій поверхні. Діаметр горизонту збільшується з висотою місця спостереження; на висоті ока дорослої людини він становить 4,5—5 км, на висоті 100 м — до 36 км. Лінія, де небо «межує» із земною поверхнею, називається лінією горизонту. Сторони горизонту — чотири головні точки горизонту — північ, південь, схід і захід. Проміжні сторони горизонту: північний захід, північний схід, південний захід, південний схід.
Найпоширеніші способи орієнтування на місцевості: за Сонцем (вдень), за Полярною зіркою (вночі вона вказує напрям на північ), за компасом, за місцевими прикметами.
Із місцевих ознак напрям на північ указують мох і менша кількість гілок на північному боці стовбура дерева. Напрям на південь указують похилий схил мурашника, потовщені річні кільця на пні. Навесні північ і південь можна визначити за схилами горбів або ярів (на схилі, зверненому на південь, сніг тане раніше).
Найнадійніший спосіб визначення сторін горизонту — за компасом. Темна частина стрілки компаса завжди вказує на північ. Напрям руху встановлюють за шкалою компаса, визначивши азимут.
Азимут — кут між напрямом на північ і напрямом на певний предмет. Він визначається за ходом стрілки годинника (від 0° до 360°). Східному напрямку відповідає азимут 90°, південному — 180°, західному — 270°, північному — 360°. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua