Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Фізика

Хвильова оптика

Поляризація світла

Світлову хвилю графічно зображають двома взаємно перпендикулярними сину-соїдами. Цей графік відповідає елементарній хвилі, тобто хвилі, яку випромінював би один збуджений атом в одному акті випромінювання. При цьому вектор коливається вздовж однієї прямої (OZ) у двох напрямках у межах єдиної площини (XOZ), а вектор — уздовж OY в межах XOY. У більшості оптичних явищ основну роль відіграє електричне поле світлової хвилі, то ж можна розглядати тільки коливання вектора («світлового вектора»).

Світловий промінь елементарної (по-одинокої) хвилі в принципі поляризований. Але макроджерела світла (реальні джерела) складаються з величезного числа частинок-випромінювачів. Крім того, просторова орієнтація векторів в різні моменти актів випромінювання окремою частинкою хаотична. Отже, в загальному випромінюванні напрямки в кожний момент часу випадкові, непередбачувані. Тому природне світло неполяризоване. Його можна перетворити на поляризоване пропусканням через прозорі природні монокристали (такі як ісландський шпат, турмалін) або через штучні поляризатори (поляроїди).
Можна схематично зобразити природний (а) і поляризований (б) промені; у центрі кружечок — слід перетину променя OX із площиною рисунку:

Явище поляризації світла є одним із доказів поперечності світлової хвилі. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua