Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економіка
Основні поняття ринкової економіки

Попит
Попит — одна з основних категорій ринкової економіки. Попит — це кількість товарів і послуг, що споживачі бажають і можуть придбати за цінами кожного рівня у визначений період часу. Можна визначити попит як платоспроможну потребу покупців. Розрізняють поняття «попит» і «величина попиту». Величина попиту —це конкретна кількість товару, що споживачі готові придбати за окремою конкретною ціною. На рис. 8 величина попиту представлена окремою точкою на кривій D (від англ. demand — попит). Уся ж крива D, як залежність кількості чи обсягу попиту від ціни, представляє попит.
Закон попиту відображає зворотну залежність величини попиту від ціни: чим нижча ціна, тим більшу кількість товарів і послуг готові придбати покупці, і навпаки. Підвищення ціни на даний товар приводить до зменшення величини попиту, що графічно відображено рухом, наприклад, із точки О в точку А уздовж незмінної кривої попиту. Зниження ціни викликає збільшення величини попиту й відповідно переміщення з точки О в точку B. Зворотна залежність величини попиту від ціни даного товару обумовлена різними факторами:
• здоровим глуздом: зниження ціни збільшує можливості й бажання придбати даний товар;
• законом спадної граничної корисності: кожну наступну одиницю даного блага, що приносить меншу корисність, споживач погодиться придбати, якщо ціни на неї будуть нижчі, ніж на попередні;
• ефектом доходу: при більш низькій ціні підприємець може купити більшу кількість даного товару при незмінному доході;
• ефектом заміщення: при збільшенні ціни на товар споживачі використовують більш дешеві замінники.
На попит впливають нецінові фактори, що зсувають криву D на рис. 9 вправо при збільшенні попиту і вліво — при його зменшенні. До них належать:
1) споживчі смаки і переваги (якщо, наприклад, стають модними жалюзі, то попит на них збільшується, і крива D0 переміщується вправо, до D1);
2) кількість покупців (наприклад, підвищення рівня народжуваності в країні спричиняє підвищення попиту на памперси, графічно це означає переміщення D0 вправо);
3) ціни на товари-субститути, або замінники (підвищення цін на каву викликає зростання попиту на чай, а отже, і переміщення кривої D0 вправо, до D1);
4) ціни на комплементарні блага, або доповнювачі (підвищення цін на бензин викликає зниження попиту на автомобілі, зсув D0 до D2);
5) доходи споживачів (зростання доходів спричиняє зростання попиту на нормальні товари й зниження попиту на товари нижчої категорії);
6) очікування споживачів (наприклад, очікування підвищення цін викликає ажіотажне зростання попиту на продукти харчування).

Еластичність попиту

Товари відрізняються один від одного за ступенем реакції попиту на зміну різних факторів: ціни товару, доходу споживачів чи цін на інші товари.
Цінова еластичність попиту — це чутливість попиту на даний товар до зміни ціни на нього. Показником цієї чутливості є коефіцієнт цінової еластичності попиту
.
Оскільки між ціною й величиною попиту існує зворотна залежність (закон попиту), то завжди від’ємний. Однак для аналізу важлива абсолютна величина показника («мінус» опускається).
Розрізняють п’ять різних варіантів цінової еластичності попиту:
а) еластичний попит, , чутливий до зміни ціни, зменшення ціни спричиняє збільшення загального виторгу;
б) нееластичний попит, , нечутливий до зміни ціни, зменшення ціни приводить до зменшення загального виторгу;
в) одинична еластичність, , зниження ціни компенсується таким обсягом продажів, який не змінює торгового виторгу;
г) абсолютно еластичний попит, , вкрай чутливий попит, вкрай мале зниження ціни спонукає покупців збільшувати покупки від 0 до межі своїх можливостей, підвищуючи при цьому торговий виторг;
д) абсолютно нееластичний попит, , вкрай нечутливий до зміни ціни, існує прямий зв’язок між ціною й виторгом.
На цінову еластичність попиту впливає ряд факторів.
1) Наявність товарів-субститутів (замінників). Чим більше гарних замінників даного товару, тим більше можливостей у покупця відмовитися від придбання цього товару у разі підвищення його ціни, і отже, тим еластичніший попит на нього. Наприклад, попит на хліб загалом нееластичний, але на окремі його сорти — відносно еластичний.
2) Фактор часу. Чим довший період часу, що витрачається на прийняття рішення, тим більше можна знайти замінників і тим еластичніший попит на товар. Наприклад, підвищення цін на залізничні квитки в короткостроковому періоді призведе до того, що попит на них стане нееластичним. Але в довгостроковому періоді він буде еластичним (можна купити машину, змінити місце приживання чи роботу та ін.).
3) Значущість товару для споживача. Попит на товари першої необхідності звичайно нееластичний, а на предмети розкоші — еластичний. Наприклад, попит на електроенергію, хліб — нееластичний, а на смарагди, французький коньяк — еластичний.
4) Питома вага товару в доході споживачів. Чим більше місце займає товар у бюджеті, тим вища еластичність попиту на нього. Наприклад, 10%-ве підвищення цін на олівці чи жувальні гумки практично не позначиться на зміні попиту, а 10%-ве подорожчання житлових будинків, машин буде відчутним, а значить, і попит на них — еластичним.
При формуванні цінової політики необхідно враховувати зміну не тільки ціни на даний товар, але й доходів споживача. Еластичність попиту за доходом — це реакція обсягу попиту на зміну доходів покупців. Предмети розкоші мають еластичність попиту за доходом більше 1, нормальні товари — предмети першої необхідності мають еластичність більше 0, але менше 1, а товари нижчої категорії — менше 0.
Попит на даний товар може бути чутливим і до зміни цін на інші товари. Цю реакцію називають перехресною еластичністю. Для взаємозамінних товарів коефіцієнт перехресної еластичності додатний, а для тих, що доповнюють один одного,— від’ємний. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua