Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економіка
Вступ до економічної теорії

Раціональна поведінка споживача на ринку

Кожна людина намагається задовольнити в першу чергу ті потреби, які мають для неї найбільшу корисність.
Корисність блага — це здатність економічного блага задовольняти одну або декілька людських потреб. Корисність — поняття індивідуальне. Те, що корисне для однієї людини, може бути зайвим для іншої. Розрізняють загальну та граничну корисність. Корисність вимірюють в умовних одиницях корисності — ютилях (від англ. utility — u).
Будь-якому збільшенню кількості блага Q відповідає приріст зональної корисності TU. Однак, якщо загальна корисність із кожною додатковою одиницею блага поступово збільшується, то гранична корисність із кожною додатковою одиницею зменшується.
Закон спадної граничної корисності: у процесі збільшення кількості споживаного товару або послуги його корисність від споживання кожної додаткової одиниці зменшується.
Лінія граничної корисності має від’ємний нахил, що відповідає зворотному зв’язку між вжитою кількістю блага та його граничною корисністю (рис. 1, с. 7). Лінія загальної корисності показує пряму залежність між кількістю спожитого блага й зростанням загальної корисності від його споживання (рис. 2, с. 7).

Рис. 1

Рис. 2
Під економічною поведінкою споживача розуміють його рішення про розподіл свого доходу між різними товарами та послугами, які він намагається придбати. Поведінка покупця, який приймає таке рішення, базується на таких причинах, як раціональність (бажання витратити свої доходи з максимальною корисністю); обмеженість грошей; особиста система цінностей (тобто суб’єктивне уявлення кожного покупця про корисність благ).
Можливості споживача при покупці двох товарів залежно від його доходу відображає бюджетна лінія (рис. 3, а).

а

б

в
Рис. 3
Збільшення доходу покупця приводить до зсуву бюджетної лінії вправо (рис. 3, б), а зменшення бюджету — до зсуву лінії вліво (рис. 3, в).
Правило максимізації корисності: корисність досягає максимуму, якщо дохід споживача розподіляється таким чином, що кожна додаткова грошова одиниця, витрачена на придбання кожного виду товарів, приносить йому однакову граничну корисність.
Приклади розв’язування Задач
Для розв’язання задачі 1 необхідно знати:
• корисність блага — здатність блага задовольняти потреби людини;
• гранична корисність (МU) — задоволення, одержуване від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці даного блага,
;
• загальна корисність (ТU) — сукупна корисність усіх споживаних благ;
• споживач максимізує корисність, якщо грошовий дохід розподіляється таким чином, що кожна остання гривня, витрачена на придбання будь-якого блага, приносить однакову граничну корисність:
.

Задача 1

Оксана купила фрукти для своєї родини: 1 кг яблук по 50 к. за 1 кг і 3 кг груш за ціною 1 грн за 1 кг. Відомо:
Загальна корисність для родини
Кількість (кг)ГрушіЯблука
195
2159
32012
42314
52415

Визначити: чи максимізувала Оксана корисність своєю покупкою?
Розв’язання
Щоб відповісти на запитання задачі, необхідно підрахувати граничну корисність (МU) і граничну корисність на 1 грн (МU/Р) для кожного блага.
Визначаємо МU як різницю TU2 – TU1, тому що , наприклад, МU 3-го кг груш складе 20 – 15 = 5 од.

Оксана витратила на покупку фруктів 3 грн 50 к. Купивши 3 кг груш і 1 кг яблук, вона одержала загальну корисність 20 + 5 = 25 од.
Якби вона використала правило максимізації корисності, то придбала б 2 кг груш і 3 кг яблук, одержавши при цьому 15 + 12 = 27 од. корисності.
Для розв’язання задачі 2 необхідно знати:
• бюджетна лінія — всі комбінації двох товарів, які споживач може придбати на свій дохід за даних цін на ці товари;
• крива байдужості — різні комбінації двох товарів, які споживач бажає придбати і які приносять йому однакову корисність;
• рівняння бюджетної лінії I = PAQA + + PBQB,
де I — дохід споживача; PA і PB — ціни товару A і товару B, QA і QB — кількість товару A і товару B;
• точка рівноваги споживача — точка торкання бюджетної лінії та кривої байдужості (можливості споживача збігаються з його бажаннями).

Задача 2

Ви вирішили витратити свої заощадження: 120 грн на подарунки до дня народження. Вам хотілося б купити книги (художня література), середня ціна яких 10 грн, і музичні диски по 15 грн за штуку.
Дані, що характеризують криву байдужості:
КомбінаціїХудожня література (книги)Музичні диски
А212
В39
С46
D64
Е93

Визначити: точку споживчої рівноваги. Написати рівняння вашої бюджетної лінії. Що відбудеться, якщо ціна 1 диска зросте до 20 грн?
Розв’язання
Для побудови бюджетної лінії визначаємо, що на свої заощадження, 120 грн, ви можете купити 120 : 10 = 12 книг або 120 : 15 = 8 дисків. Будуємо графік бюджетної лінії (рис. 4), що буде проходити через точку K (12 книг, 0 дисків) і М (0 книг, 8 дисків). За даними таблиці будуємо криву байдужості ABCDE.
Отже, точка D — точка споживчої рівноваги. Ви придбаєте 4 диски і 6 книг.
Рівняння бюджетної лінії MK:
120 = 15 • Qдисків + 10 • Qкнижок.
Якщо ціна диска підвищиться до 20 грн, то ваша бюджетна лінія зсунеться в положення NK, а це означає, що ваші бажання, представлені кривою байдужості AE, нездійсненні при даних заощадженнях.

Рис. 4 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua