Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економіка
Вступ до економічної теорії

Потреби та споживчі блага. Закон зростання потреб

Головною рушійною силою економічного розвитку і розвитку цивілізації взагалі є різноманітність потреб людини. Потреби — те, без чого людина не може обійтись у своєму житті, бажання володіти чим-небудь, що приносить їй задоволення.
Американський соціолог Абрахам Маслоу представив розвиток цивілізації як розвиток залежних одна від одної потреб у вигляді піраміди потреб (схема 4, с. 6). Кожна наступна стадія потреб може задовольнятися, якщо на попередній стадії забезпечено задоволення потреб хоча б у мінімальному обсязі. Фізіологічні потреби в їжі, одязі, продовженні роду є фундаментальними, базовими, але в той же час і нижчими, приземленими. Людину формують саме соціальні потреби.
Схема 4

Потреби можна класифікувати за різними критеріями. Наприклад, за суб’єктами вони поділяються на індивідуальні, групові, колективні, суспільні; за об’єктами — на матеріальні й духовні; за термінами реалізації — на поточні й перспективні.
Засобом задоволення потреб є благо. Блага, призначені для задоволення особистих потреб, називаються споживчими. Усі блага поділяються на економічні й неекономічні. Економічні блага — блага, що є об’єктом чи результатом економічної діяльності, а отже, що існують в обмеженій кількості порівняно з потребами, які вони задовольняють (наприклад автомобіль, хліб, одяг). Неекономічні блага (дарові) надаються людині в готовому вигляді природою (повітря, вода, гриби в лісі). Найбільш поширений розподіл благ на матеріальні та нематеріальні. Матеріальні блага — блага, що мають матеріальну форму чи природу (земля, повітря, будинки, продукти). Нематеріальні блага матеріальної форми не мають, впливають на розвиток здібностей, творчості людини і створюються в невиробничій сфері (мистецтво, музеї, театр).
Ще один аспект аналізу благ — розподіл їх на речі й послуги. Річ (товар) — кінцевий результат діяльності людини, відчутне благо, яке можна відокремити від його виробника — людини, пересувати, зважувати, зберігати, упаковувати тощо. Послуги — це процес діяльності людини. Перелічених вище властивостей речей послуги не мають (транспортні послуги, послуги охорони здоров’я тощо).
Серед благ можна виділити блага-субститути — замінники, що задовольняють одну й ту саму потребу (кава і чай, панчохи і гольфи), а також комплементарні — взаємодоповнюючі блага (фотоапарат і фотоплівка, ліхтарик і батарейка).
Потреби людини в різних благах безмежні й мають тенденцію до зростання, оскільки вони знову й знову відновлюються. Виробництво й розвиток суспільства, задовольняючи одні потреби, викликають до життя нові. Закон зростання потреб означає не тільки появу все нових і нових потреб, але також зміну і вдосконалювання їхньої структури. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua