Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економіка
Основні поняття ринкової економіки

Форми оплати праці

Заробітна плата (ЗП) в широкому розумінні містить у собі як безпосередню оплату за використання здібностей людини до праці (протягом певного часу), так і доходи у вигляді гонорарів, премій та інших видів винагород за працю. Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату.
Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за свою денну, місячну працю.
Реальна заробітна плата — це та маса життєвих благ, які можна придбати за отримані гроші. Вона знаходиться у прямій залежності від номінальної заробітної плати й у зворотній залежності від рівня податків і рівня цін.
Погодинна заробітна плата — метод оплати праці, за якого заробіток прямо пропорційно залежить від кількості годин, відпрацьованих робітником.
Відрядна заробітна плата — метод оплати праці, за яким заробіток прямо пропорційно залежить від кількості виконаних працівником виробничих операцій чи виготовлених товарів.
Погодинна заробітна плата звичайно застосовується на підприємствах, де переважає строго регламентований технологічний режим (конвеєрне виробництво, хімічні технології). Керівним, інженерно-технічним працівникам, службовцям, науковим працівникам погодинна оплата праці встановлюється у вигляді посадових окладів.
Відрядна заробітна плата найбільше застосовується на підприємствах, де висока частка ручної праці й необхідно стимулювати збільшення випуску продукції.
Заробітну плату можна розглядати як рівноважну ціну, що встановилася на ринку праці. Суб’єктами попиту на ринку праці виступають бізнес і держава, а суб’єктами пропозиції — домашні господарства.
Як і на будь-якому ринку, ціна рівноваги (на ринку праці це заробітна плата) може змінюватися при зміні попиту та пропозиції. Якщо при переході до ринкової економіки зростає попит на фахівців з економічною освітою, то ставки заробітної плати таким фахівцям підприємці підвищать, щоб залучити їх до себе на підприємство. Якщо ж населення відреагує на попит ринку і більша його частина здобуде економічну освіту, пройде курси перепідготовки, то на ринку праці збільшиться пропозиція (крива на рис. 25 переміститься в положення ) і заробітна плата цих фахівців почне знижуватись.
На ринках різних видів праці рівень заробітної плати різний. Диференціація її пояснюється тим, що різна праця потребує різного рівня кваліфікації; заробітна плата має стимулювати також виконання менш приємних (брудних, важких), але необхідних для суспільства робіт.
Рівень реальної заробітної плати знаходиться в прямій залежності від продуктивності праці. У свою чергу, зростання продуктивності праці можна стимулювати через заробітну плату. Так, застосовується система премій та участі в прибутку. Премія — винагорода за ефективність праці. Участь у прибутку — це розподіл заздалегідь встановленого відсотка від прибутку підприємства між його працівниками. Використовується пенсійне стимулювання — створено пенсійний механізм, відповідно до якого розмір пенсії прямо залежить від розміру заробітної плати й терміну роботи за наймом. Найефективнішою є система стимулювання через «участь в успіху». На заробітну плату працівники купують на пільгових умовах акції своїх компаній, стаючи співвласниками підприємства. Таким шляхом досягається зацікавленість працівника не тільки в поліпшенні результатів своєї праці, а й в успіху підприємства. 
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua