Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Економіка
Вступ до економічної теорії

Предмет економічної науки, її значення
Економічне мислення виникло на ранніх стадіях розвитку людського суспільства. Його формування пов’язане з об’єктивною необхідністю у пізнанні мотивів діяльності людини, законів господарського життя. Ще в давнину люди намагалися знайти відповіді на питання: як наживати майно, які є джерела багатства. Спочатку економіка вважалася наукою про ведення домашнього господарства (від грец. ойкос — будинок, господарство, номос — правило, закон), що знайшло відображення у вченні давньогрецького вченого Аристотеля про справедливість (IV ст. до н. е.). Із розвитком людського суспільства змінювалися уявлення про предмет економічної науки. У визначенні предмета сучасної економічної науки знаходить відображення основна проблема, яка виникає перед будь-якою економічною системою,— проблема альтернативного вибору. Жодне суспільство не в змозі задовольнити безмежні людські потреби в товарах і послугах за допомогою наявних обмежених економічних ресурсів. Сучасна економіка — наука, що вивчає раціональні методи використання обмежених ресурсів у процесі задоволення зростаючих потреб людини.
Щоб розкрити значення економічної науки в житті суспільства й окремої людини, розглянемо основні функції економічної теорії.
Пізнавальна функція виявляється у вивченні процесів економічного життя суспільства, поясненні закономірностей їхнього розвитку. Вивчаючи закони розвитку економіки, причини тих чи інших економічних явищ, можна уникнути багатьох помилок, краще використовувати свої гроші, уміння, навички.
Здобуті економічні знання людина застосовує в різних сферах практичної діяльності, при вирішенні побутових і виробничих проблем. Як споживач вона керується ними, вибираючи більш вигідний спосіб використання своїх доходів, сферу зайнятості, з’ясовуючи суть проблем безробіття, інфляції, орієнтуючись у діяльності різних ринкових установ: банків, страхових, трастових компаній, акціонерних товариств, прагнучи уберегти свої заощадження від знецінювання.
Як підприємець людина здійснює господарську політику, прогнозуючи розвиток своєї діяльності, приймаючи конкретні господарські рішення відповідно до об’єктивних законів економіки. У цьому виявляється практична, або прагматична, функція економічної науки. Маючи уявлення про суть економічних законів і явищ, людина може свідомо діяти під час виборчих кампаній і референдумів.
Схема 1

У формуванні економічного способу мислення полягає психологічна функція економічної теорії. А це особливо важливо для людини — бути психологічно підготовленою до змін в економіці, житті, соціальному статусі в умовах перехідної економічної системи, до формування ринкових відносин. Крім того, економічна теорія є методологічною основою конкретних економічних дисциплін — фінансів, статистики, аналізу тощо.
Економічна теорія, яка вивчає господарські основи суспільства й загальні принципи економіки, має різні рівні дослідження (напрямки), які умовно поділяють на макроекономіку та мікроекономіку (схема 1).
Обмежені ресурси і безмежні потреби
Для здійснення господарської діяльності необхідні економічні ресурси (схема 2).
Схема 2

Важливе місце серед економічних ресурсів посідають виробничі ресурси, що безпосередньо беруть участь у процесі виробництва благ і послуг. Вони поділяються на кілька видів.
1) Природні ресурси (земля) — ресурси, дані людині природою в натуральному вигляді, у тому числі:
• тваринні ресурси (вівці, соболь та ін.);
• рослинні (дерева, льон та ін.);
• мінеральні (сіль, дорогоцінні метали та ін.);
• паливні (вугілля, газ, нафта та ін.);
• інші (повітря, вода, земля, вітер, кліматичні умови та ін.).
2) Капітальні ресурси (капітал) — інвестиційні ресурси, речі, створені людьми і багаторазово використовувані у виробництві (інструменти, машини, будинки).
3) Трудові ресурси (праця) — сукупність фізичних і розумових здібностей людей, що застосовуються у виробництві.
4) Підприємницька здатність (підприємливість) — специфічні здібності людини, яка бере на себе ініціативу поєднання ресурсів у єдиному процесі виробництва, завдання прийняття рішень, новаторство, здатна піти на ризик заради одержання прибутку.
До економічних ресурсів належать також фінансові ресурси (гроші), та інформаційні ресурси.
На відміну від безмежних потреб економічні ресурси обмежені, рідкісні, їх недостатньо для задоволення зростаючих потреб. З якісної точки зору така обмеженість — це ступінь задоволення потреб, що математично визначається як виражене у відсотках відношення наявної кількості ресурсів до потреби в них. Із кількісної точки зору розрізняють абсолютну і відносну обмеженість ресурсів. Абсолютно обмежений ресурс, що взагалі не відтворюється або відтворюється у відносно тривалий час (нафта, вугілля і т. п.). Відносно обмеженими є ресурси, поновлювані протягом короткого періоду часу (капітальні, інформаційні та ін.).
Оскільки існує проблема невідповідності між обмеженими ресурсами і безмежними потребами, люди, підприємства й країни в цілому змушені удаватися до альтернативного вибору: на досягнення яких цілей варто спрямувати наявні ресурси, а від чого відмовитися.
Альтернативний вибір ґрунтується на таких принципах:
а) максимізація вигоди при однакових витратах;
б) мінімізація витрат при однаковій вигоді;
в) багатофакторний порівняльний аналіз (сітка ухвалення рішення).
При здійсненні альтернативного вибору необхідно правильно й конкретно визначити суть проблеми (з урахуванням мети, якої потрібно досягти, і наявних ресурсів) і альтернативи (можливі варіанти розв’язання проблеми).
Використовуючи наявні економічні ресурси для виробництва даних благ, ми відмовляємося від використання їх з іншою метою, а отже, від виробництва інших благ. Таким чином, будь-яке прийняте рішення має «ціну вибору». Альтернативна вартість — найбільш пріоритетний варіант використання ресурсів серед інших розглянутих, котрий ми відкинули заради обраного розв’язання. Іншими словами, це якась кількість іншого блага, від виробництва якого ми змушені відмовитися заради виробництва даного блага.
Ми завжди чинимо раціонально, вибираючи той варіант, альтернативна вартість якого мінімальна.
ЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua