Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

ТРАВНА СИСТЕМА

ТРАВЛЕННЯ В ШЛУНКУ

  Завдяки скороченням стінок шлунку їжа перемішується зі шлунковим соком, і під його впливом відбувається її подальше травлення. Білки під дією ферменту пепсину розщеплюються на поліпептиди. Хімозин заворожує білки молока. Ліпаза діє на природноемульговані жири молока. Вироблення та виділення шлункового соку знаходиться під контролем нервових і гумора­льних механізмів. Нервова регуляція соковиділення може бути безумовно-рефлекторною — при подразненні їжею рецепторів порожнини рота, глотки, стравоходу, а також умовно-рефлек­торною — при вигляді та запаху їжі. Збудження від рецепторів органів травлення, зорового або слухового аналізатора передаєть­ся в центр травлення в довгастому мозку, внаслідок чого відбува­ється виділення шлункового соку. Шлунковий сік виділяється в дві фази.

  Перша фаза секреції — рефлекторне соковиділення. При цьо­му виділяється запальний, або апетитний, сік, який готує шлунок до сприйняття їжі. Він виділяється при вигляді або запаху їжі. Друга фаза секреції — шлункова, або нейрогуморальна, пов'язана з подразненням їжею рецепторів слизової оболонки шлунку (механі­чне та хімічне подразнення), внаслідок чого слизова шлунку виді­ляє в кров гормон гастрин, який активує секрецію шлункового со­ку й регулює рухову активність шлунку та кишечнику.

  Сильними хімічними подразниками рецепторів шлунку є м'ясні, рибні й овочеві відвари, а також продукти перетравлю­вання білків, мінеральні речовини (вода, солі). Жири гальмують соковиділення. Виділення шлункового соку відбувається до тих пір, поки в шлунку знаходиться їжа, і залежить від її кількості та характеру. Жирна їжа, наприклад, перетравлюється в шлунку 8- 10 годин, а вуглеводна — швидше.

  Вивчення травлення в шлунку, регуляції виділення шлунко­вого соку і його складу на різних стадіях процесу травлення стало можливим завдяки роботам І. П. Павлова. Він поставив на собаці дослід «удаваного» годування: перерізавши стравохід, обидва кі­нці його вивів назовні. їжа, яку заковтував собака, через отвір верхнього відрізка стравоходу випадала назовні, а в результаті подразнення їжею рецепторів порожнини рота в шлунку рефлек­торно виділявся шлунковий сік. Наклавши фістулу на шлунок, І. П. Павлов збирав шлунковий сік і досліджував його. Ученим також розроблений метод «ізольованого шлуночка», коли від шлунку хірургічним шляхом відділявся малий шлуночок, на який накладалася фістула. їжа поступала у великий шлунок, а з ізольованого одержували чистий шлунковий сік і досліджували його. Таким методом вивчено вплив характеру їжі на секрецію шлунку. Результати досліджень І. П. Павлова показали, що кіль­кість і склад травних соків залежить від хімічного складу їжі. Так, на білкову їжу виділяється велика кількість шлункового соку з найбільшим вмістом ферментів, на вуглеводну — менше, на жири — ще менше.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua