Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

КРОВООБІГ

  РУХ КРОВІ ПО СУДИНАХ. КРОВ'ЯНИЙ ТИСК. ПУЛЬС.

  Кров рухається по судинах завдяки ритмічній роботі серця. Під час скорочення шлуночків кров під тиском нагнітається в аорту і легеневий стовбур. Тут розвивається найвищий тиск — 150 мм. рт. ст. У міру просування крові по артеріях тиск знижу­ється до 120 мм. рт. ст., а в капілярах — до 22 мм. Найнижчий тиск у венах; у великих венах він нижче атмосферного.

  Кров зі шлуночків викидається порціями, а безперервність її течії забезпечується еластичністю стінок артерій. У момент ско­рочення шлуночків серця стінки артерій розтягуються, а потім через еластичну пружність повертаються в початковий стан ще до чергового надходження крові зі шлуночків. Завдяки цьому кров просувається вперед. Періодичне хвилеподібне розширення сті­нок артеріальних судин, синхронне зі скороченнями серця, нази­ваються пульсом (від лат. pulpus — удар, поштовх). Він легко прощупується в місцях, де артерії лежать на кістці (променева, тильна артерія стопи). Рахуючи пульс, можна визначити частоту серцевих скорочень і їх силу. У дорослої здорової людини в стані спокою частота пульсу дорівнює 60-70 ударам на хвилину. При різних захворюваннях серця можлива аритмія — порушення ритму серцевих скорочень. Частота серцевих скорочень більше 90 за хвилину називається тахікардією, а менше 60 ударів — бради­кардією.

  З найбільшою швидкістю кров тече в аорті — близько 0,5 м/с. Надалі швидкість руху падає і в артеріях досягає 0,25 м/с, а в ка­пілярах — приблизно 0,5 мм/с. Повільна течія крові в капілярах і велика протяжність останніх сприяють обміну речовин (загальна довжина капілярів в організмі людини досягає 100 тис. км., а за­гальна поверхня всіх капілярів тіла — 6300 м2). Велика різниця в швидкості течії крові в аорті, капілярах і венах зумовлена неод­наковою шириною загального перетину кров'яного русла в його різних ділянках. Найвужча така ділянка — аорта, а сумарний просвіт капілярів в 600-800 разів перевищує просвіт аорти. Цим пояснюється уповільнення течії крові в капілярах.

  Рух крові по судинах регулюється нервово-гуморальними фа­кторами. Імпульси, що посилаються по нервових закінченнях, можуть викликати або звуження, або розширення просвіту судин. До гладкої мускулатури стінок судин підходять два види судино­рухових нервів: судинорозширювальні та судинозвужувальні.

Рис. 94. Капіляри в розширеному (зліва) і звуженому (справа) стані.

  Імпульси, що йдуть по цих нервових волокнах, виникають у судиноруховому центрі довгастого мозку. При звичайному стані організму стінки артерій дещо напружені та їх просвіт звужений. З судинорухового центру по судинорухових нервах безперервно поступають імпульси, які й зумовлюють постійний тонус. Нервові закінчення в стінках судин реагують на зміни тиску й хімічного складу крові, викликаючи в них збудження. Це збудження посту­пає в центральну нервову систему, результатом чого є рефлектор­на зміна діяльності серцево-судинної системи. Таким чином, збі­льшення і зменшення діаметрів судин відбувається рефлекторним шляхом, але той самий ефект може виникнути і під впливом гу­моральних чинників — хімічних речовин, які знаходяться в крові та поступають сюди з їжею і з різних внутрішніх органів. Серед них мають значення судинорозширювальні та судинозвужуваль­ні. Наприклад, гормон гіпофіза — вазопресин, гормон щитовидної залози — тироксин, гормон надниркових залоз — адреналін зву­жують судини, посилюють всі функції серця, а гістамін, що утворюється в стінках травного тракту і в будь-якому працюючо­му органі, діє протилежно: розширює капіляри, не діючи на реш­ту судин. Значного ефекту на роботу серця надає зміна вмісту в крові калію та кальцію. Підвищення вмісту кальцію збі­льшує частоту і силу скорочень, підвищує збудливість і провід­ність серця. Калій викликає прямо протилежну дію.

  Розширення і звуження судин в різних органах істотно впливає на перерозподіл крові в організмі. До працюючого орга­ну, де судини розширені, прямує крові більше, до непрацюючого органу — менше. Депонуючими органами є селезінка, печінка, підшкірна жирова клітковина. У разі крововтрати кров із цих органів поступає в загальний кровотік, що дозволяє підтримувати кров'яний тиск.

  Лімфообіг. Рух лімфи по судинах називається лимфообігом. Лімфатична система сприяє додатковому відтоку рідини з орга­нів. Стінки лімфатичних судин тонкі й, подібно венам, мають клапани. Рух лімфи дуже повільний (0,3 мм/хв..) і відбувається завдяки скороченню м'язів тіла та стінок лімфатичних судин. Вона рухається лише в одному напрямку — від органів до серця. Лімфатичні капіляри переходять у більш крупні судини, які збираються в правий і лівий грудні протоки, що впадають у великі вени.

Рис. 95. Схема взаємовідносин між кровоносними та лімфатичними капілярами і клітинами тканини. Кровоносні капіляри відкриті з обох кінців, лімфатичні капіляри закінчуються сліпо. Стрілки вказують напрямок течії рідини: 1 — артеріола; 2 — лімфатичний капіляр; 3 — венула; 4 — міжклітинна (тканинна) рідина; 5 — еритроцит; 6 — плазма крові; 7 — капіляр; 8 — тканинна клітина вени.

  По ходу лімфатичних судин розташовуються лімфатичні вуз­ли: в паху, в підколінній і паховій западинах, під нижньою щеле­пою. До складу лімфатичних вузлів входять клітини, які мають фагоцитарну активність. Клітини лімфатичних вузлів беруть участь в утворенні антитіл і лімфоцитів. Важливе значення у ви­робленні імунітету мають мигдалики (лімфоїдні скупчення в об­ласті зіва) і лімфатичні вузли травного каналу.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua