Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВ'ЯКИ (PLATHEMINITHES)

  Представники типу Круглі черв'яки поширені повсюдно. Зу­стрічаються вільноживучі круглі черв'яки і паразити людини, тварин і рослин. їх розміри — від десятків і сотень мікрометрів (ґрунтові нематоди) до декількох метрів (нематода кашалота). Кількість видів — близько 500 тис.

  Основні ароморфози типу: первинна порожнина тіла; наяв­ність заднього відділу кишечнику й анального отвору; різностатеві.

  Морфофізіологічна характеристика типу. Найхарактерні­шою зовнішньою ознакою служить не сегментоване, циліндрове або веретеноподібне тіло, загострене з обох кінців. На поперечно­му зрізі воно являє собою форму кола, звідки й походить назва черв'яків.

  Стінка тіла круглих черв'яків представлена шкірно-мускуль­ним мішком, до складу якого входять кутикула, гіподерма (епі­теліальна тканина) і один шар поздовжніх м'язових волокон. Ку­тикула не має клітинної будови, вона виділяється гіподермою; основна її функція — захисна.

  Порожнина тіла первинна (псевдоцель). Вона є простором між стіною тіла і внутрішніми органами, що заповнений рідиною і не має епітеліального вистилання. Порожнинна рідина виконує функцію гідроскелета, а також бере участь в обміні речо­вин.

  Травна трубка має три відділи — передній, середній і задній. Вона починається ротовим і закінчується анальним отвором. Ро­товий отвір оточений кутикулярними губами. У деяких круглих черв'яків (гострик) стравохід утворює розширення — бульбус.

  Система виділення представлена шкірними залозами — видо­зміненими протонефридіями. Рідкі продукти обміну поступають у порожнинну рідину, де знешкоджуються особливими клітинами, потім через шкірні залози виділяються назовні.

 Нервова система складається з головних нервових вузлів (га­нгліїв), навкологлоткового кільця, яке охоплює стравохід, і по­здовжніх стовбурів, з яких найбільш розвинені спинний і черев­ний. Стовбури сполучені перемичками. Органи чуття розвинені слабо і представлені органами дотику (горбочки або щетини навк­руги рота) і органами хімічного чуття. У морських нематод в об­ласті стравоходу можуть бути світлочутливі рецептори у вигляді пігментних плям.

  Кровоносна і дихальна системи відсутні.

  Більшість круглих черв'яків різностатеві. Характерні ознаки статевого диморфізму (зовнішні відмінності самця і самки). Статева система має трубчасту будову: у самки — парні яєчники, яйцепроводи, матки і непарна піхва; у самця — непарні сім'яник, сім'япровід, сім'явивержувальний канал, який відкри­вається в задню кишку. Розмноження статеве. Розвиток звичайно відбувається з неповним перетворен­ням.

  Класифікація. Згідно р класифі­кацією В. О. Догеля, тип Круглі черв'яки включає 5 класів: 1. Клас Власне круглі черв'яки, або Нема­тоди (Nematoda). 2. Клас Черевовій­часті (Gastrotricha). 3. Клас Кінокринхи (Kinokrinchi). 4. Клас Воло­сатики (Gordiacea). 5. Клас Коловрат­ки (Rotatoria).

  За чисельністю і значенням най­більшим є власне клас круглі черв'я­ки, або нематоди, до якого відносять­ся паразити людини. Решта класів не містить форм, патогенних для люди­ни. Для нематод — паразитів людини і тварин характерний складний цикл розвитку. Типовим представником даного класу є аскарида людська.

Рис. 57. Розтята самка аскариди: 1 — рот з губами; 2 — глотка; 3 — кишка; 4, 6 — яйцепровід; 5 — матка.

Аскарида людська. Викликає захворювання аскаридоз.

  Великий черв'як, біло-рожевого кольору. Самка досягає 20-40 см. в довжину, самець — 15-20 см. Тіло веретено­подібне. Ротовий отвір оточений трьома кутикулярними губами — дорсальною і двома вентральними. Кишечник у вигляді прямої трубки. У заплідненої самки на межі передньої і середньої трети­ни тіла є кільцеве поглиблення — перетяжка. Яйця крупні, ова­льної або округлої форми, покриті трьома оболонками. Зовнішня має горбисту поверхню, при знаходженні в кишечнику забарвлю­ється пігментами фекалій у бурий колір, середня — глянсувата, внутрішня — волоконна. Локалізується в тонкому кишечнику.

  За поширеністю аскаридоз поступається тільки ентеробіозу. Зустрічається по всій земній кулі, за винятком Арктики і посуш­ливих районів (пустель і напівпустель).

Рис. 58. Поперечний розріз тіла самки аскариди: 1 — кутикула; 2 — гіподерма; З — бічні видільні канали; 4 — м'язи; 5 — черевний нервовий стовбур; 6 — матка; 7 — яєчник; 8 — кишка; 9 — спинний нервовий стовбур; 10 — первинна порожнина тіла.

 

  Життєвий цикл. Паразитує тільки у людини. Геогельмінт. За­пліднена самка відкладає яйця в тонкому кишечнику (до 240 000 на добу). Для подальшого розвитку яйця обов'язково повинні потра­пити в зовнішнє середовище, у кишечнику розвитку не відбува­ється через відсутність кисню. В ґрунті при оптимальній вогкості та температурі 20-25°С в яйці через 21-24 діб розвивається жвава личинка. При більш низькій або високій температурі терміни розвитку міняються. На відміну від дорослих форм личинка є ае­робом і потребує кисню. З ґрунту яйця зі жвавими личинками, що містяться всередині, можуть потрапляти з овочами, фруктами або водою в кишковий тракт людини. Яйце, яке проковтнули, прохо­дить в кишечник, де оболонка яйця розчиняється і з нього вихо­дить личинка. Вона проникає крізь стіну кишечника, потрапляє в кровоносні судини та мігрує по організму. Разом із струмом крові личинка потрапляє в печінку, потім в праве серце, легеневу арте­рію та капіляри легеневих альвеол. Починаючи з цього моменту личинка переходить до активного пересування. Вона буравить стіну капілярів, проникає в порожнину альвеол, в бронхіоли, бронхи, трахею і, нарешті, в глотку. Звідси личинки повторно заковтуються разом із слиною і знову потрапляють у кишечник, де перетворюються на статевозрілі форми.

  У цілому міграція продовжується близько двох тижнів. Пере­творення в дорослу форму відбувається протягом 70-75 діб. Тер­мін життя дорослих осіб складає 10-12 міс. Нижній поріг темпе­ратури, при якому можливий розвиток яєць аскариди — близько 12-13°С, верхній — близько 36°С. При температурі нижче мініма­льної яйця аскарид, не розвиваючись, можуть зберегти життєзда­тність і, набираючи в теплі сезони так звану «суму тепла», досяга­ти інфазивної стадії. Ряд дослідників вважають, що людина може заражатися яйцями свинячої аскариди, які морфологічно не від­мітні від людської, при цьому можлива міграція личинкових ста­дій, але статевозрілі форми не утворюються.

  Патогенна дія личинкової і статевозрілої форм на організм людини неоднакова. Личинкові стадії викликають сенсибілізацію (алергічні реакції) організму білковими продуктами обміну і вра­ження тканини печінки та, перш за все, легенів. Дія на організм статевозрілих форм різноманітна. Основну роль відіграє інтокси­кація організму токсичними продуктами життєдіяльності гель­мінтів, внаслідок чого виникають порушення з боку травної, нер­вової, статевої систем тощо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua