Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ (COELENTERATA, RADIAUA)

КЛАС ГІДРОЇДНІ (HYDROZOA)

  Гідра — одиночний, здібний до пересування поліп, є типовим представником класу Гідроїдні. Мешкає у прісних водоймищах (ставки й озера). Скелета немає. Тіло гідри мішкоподібне, до 3 см. Прикріпляється до субстрату підошвою. На протилежному кінці тіла розташовується рот, оточений 4-20 щупальцями. їх довжина досягає декількох сантиметрів.

Рис. 50. Гідра: 1 — тіло; 2 — підошва; 3 — щупальця; 4 — ротовий отвір; 5 — горбик (брунька).

  Основну масу клітин екто­дерми складають епітеліально-мускульні клітини. Вони утво­рюють покрив тіла гідри, а їх витягнуті скоротливі волокна забезпечують зміну довжини щупалець і всього тіла. Гідра поволі пересувається «переки­данням», ступаючи то підошвою, то щупальцями. Нервові клітини найбільш численні навколо ро­та, на щупальцях і на підошві. Гідра реагує на механічні та хіміч­ні дії, на зміни температури. Подразливість у неї протікає по типу рефлекторної реакції. Рефлекс (від лат. reflexus — повернений назад, відображений) — реакція організму, здійснена нервовою системою у відповідь на дію зовнішніх або внутрішніх подразни­ків. Рефлекси гідри одноманітні, оскільки нервова система її при­мітивна. Ектодерма щупалець гідри містить велику кількість жа­лких клітин, розташованих поодинці або групами. Вони можуть бути різних типів, при дотику з них викидається нитка. Всередині ниток знаходиться канал, наповнений рідиною, що має отруйні властивості.

  У гідри поєднуються внутріклітинне та внутрішньо-порожнинне травлення (відбувається в кишковій порожнині та в кліти­нах вистилаючої її ентодерми). Неперетравлені залишки викида­ються назовні через рот. Спеціальних органів дихання у гідри не­має. Розчинений у воді кисень вона поглинає всією поверхнею тіла.

Рис. 51. Жалкі клітини. А — ділянка щупальця гідранта з жалкими клітинами; Б — вистріляна пенетрантна жалка клітина; В — вольвентна жалка клітина; Г— глютинантна жалка клітина.

  Безстатеве розмноження гідри відбувається пупкуванням. У теплу пору року, за сприятливих умов на тілі гідри утворюється горбик, або брунька, який складається з клітин екто- і ентодерми. Брунька росте, у неї розвивається віночок щупалець. Вона відри­вається від материнського організму, опускається на дно і дає по­чаток новому поліпу. Іноді на тілі гідри одночасно утворюються декілька бруньок. З наближенням осені та настанням холодів при недостатньому живленні у гідри наступає статеве розмноження. Статеві залози — гонади — утворюються в ектодермі та мають вид горбиків. В них дозрівають або численні клітини з джгутиками — сперматозоїди, або амебоїдна яйцеклітина. Сперматозоїди вихо­дять у воду, підпливають до гідри, що містить зрілу яйцеклітину, і запліднюють її. Яйце оточується щільною оболонкою і до весни перебуває на дні водоймища в стані спокою. З настанням тепла з яйця утворюється нова гідра.

  Гідра є класичним об'єктом вивчення важливої властивості жи­вих організмів — регенерації. Регенерація (від лат. regeneratio — відродження, відновлення) — відновлення організмом втрачених або пошкоджених органів і тканин (власне регенерація), а також відновлення цілого організму з його частини (соматичний ембріо­генез, вегетативне розмноження). Ділянка тіла гідри розміром менше 1 мм. здатна відновити цілий організм. Забезпечують регене­рацію проміжні клітини, котрі розташовані в ектодермі.

  Морські гідроїдні поліпи частіше представлені колоніальними формами. Прикладом може бути гідроїд обелія. Колонія обелії має вигляд дерева або кущика. Від основи загального стовбура колонії відходять відростки, якими вона прикріпляється до субстрату. На гілочках колонії розташовуються схожі на гідру окремі представни­ки — гідранти. Кишкові порожнини всіх гідрантів сполучуються між собою, тому їжа, перероблена одним гідрантом, розподіляється по всій колонії. Усі особини колонії вкриті захисною оболонкою (у вигляді ковпачків), яка утворюється ектодермою. Поліпи розмно­жуються пупкуванням, що забезпечує зростання колонії. Статеве розмноження пов'язано з утворенням на стеблі статевих осіб — медуз. Медузи відриваються і переходять до вільно-плаваючого способу життя. Вони різностатеві. Гонади розташовуються на нижній стороні зонтика. Статеві клітини виходять у воду в результаті розриву стінки гонади, де відбувається їх злиття. Медуза після цього гине. Із заплідненого яйця розвивається личинка, котра осідає на дно, прикріпляється і перетворюється на маленького полі­па. Він починає рости і дає початок новій колонії. Таким чином, у життєвому циклі гідроїдних поліпів відбувається чергування поко­лінь — безстатеве покоління (поліпи) змінюється статевим (медузи).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua