Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

РОСЛИНИ

ОРГАНИ ВИЩИХ РОСЛИН

ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ КВІТКОВИХ РОСЛИН

  КВІТКА

  Квітка (лат. flos, грец. anthos) — орган насінного розмно­ження рослин. Він є видозміненим, укороченим і обмеженим у рості пагоном, що служить для статевого розмноження. Квіткою закінчується головне стебло або бокові. Безлиста частина стебла під квіткою називається квітконіжкою (pedicellus). Нерід­ко квітконіжка сильно вкорочена або відсутня. Такі квітки нази­ваються сидячими. Квітконіжка продовжується в квітколожі (receptaculum), на якому розташовуються всі частини квітки. У центрі квітки знаходиться маточка (pistillum) — жіноча частина квітки. Маточка утворює видозмінені листочки — плодолистики. Вона складається з приймочки, стовпчика та зав'язі. Зав'язь (ovarium) захищає насінний зачаток, який в ній знаходиться, від несприятливих чинників середовища. Закрите розташування на­сінного зачатка в зав'язі відрізняє покритонасінні рослини від голонасінних, у яких насінні зачатки лежать відкрито. Маточка оточена тичинками (stamen), в яких розрізняють тичинкову нитку та пиляк. Пиляк складається з двох половинок, кожна з яких, у свою чергу, включає по два мікроспорангія, їх називають гніздами пиляка, або пилковими мішками. Таким чином, кожна тичинка несе чотири мікроспорангія. Тичинки й маточка оточені віночком (corolla), який складається з пелюсток. Навкруги пелю­сток, у свою чергу, розташовані чашолистки.

  Пелюстки й чашолистки утворюють оцвітцну (perianthium). Чашолистки походять від листків і виконують захисну функцію. Вважають, що у ряду рослин пелюстки походять від тичинок, у інших — від листків, так само як і чашолистки. Функція пелюс­ток — привернення комах — запильників.

Рис. 39. Схема будови квітки (а), поздовжній розріз зав'язі (б), діаграма квітки (в): 1 — приймочка; 2 — стовпчик; З — зав'язь; 4 — маточка; 5 — квітколоже; 6 — квітконіжка; 7 — чашолистик; 8 — пелюстка; (7, 8 — оцвітина); 9 — пиляк; 10 — тичинкова нитка; 11 —тичинка; 12 — покривний листок; 13 — приквітки; 14 — стебло; 15 — пилкова трубка; 16 — халаза; 17 — зародковий мішок; 18 — порожнина зав'язі (гніздо); 19 — стінка зав'язі; 20 — сім'яніжка; 21 — нектарник; 22 — мікропіле (пилковхід); 23 — інтегументи; 24 — яйцеклітина; 25 — вторинне ядро; 26 — нуцелус; 27 — насінний зачаток.

Квітки, що мають і тичинки і маточки, називаються двоста­тевими. Квітки, в яких є тільки тичинки або тільки маточки, носять назву одностатевих. Розділення половин біологічно доці­льне, оскільки запилення квітки пилком з іншої рослини збіль­шує комбінаторну спадкову мінливість організмів. Рослина, на якій утворюються тичинкові (чоловічі) й маточкові (жіночі) квіт­ки, називаються однодомними (двостатевими). Якщо чоловічі квітки розташовуються на одній рослині, а жіночі — на іншій, то такі рослини носять назву дводомних (одностатевих). Число ча­стин оцвітини, кількість тичинок і маточок у кожного виду, як правило, сталі. До складу квітки входять особливі залози — нек­тарники, що утворюють цукристу рідину — нектар. Його збира­ють комахи — запильники, які переносять пилок з однієї квітки на іншу. Більшість рослин запилюються птахами, котрі живляться нектаром (колібрі, квіткарки, нектарниці тощо). Пилок, що утво­рюється в пиляках, звичайно недовговічний. Наприклад, у ячме­ню і кукурудзи пилок зберігає життєздатність не більше двох днів, у цитрусових — 4-6 днів, у жита — 12 годин.

  Суцвіття. Звичайно квітки групуються в певному порядку, створюючи суцвіття. Суцвіття — це група квіток, розташова­них певним чином на одному квітковому стеблі, або квітконосі. Біологічне значення суцвіть полягає в тому, що зібрані в них дрібні квітки краще помітні комахам і зручні для запилення вітром, оскільки пилок, який летить, зустрічає на своєму шляху відразу цілу групу квіток.

  Розрізняють прості й складні суцвіття. Простими називають суцвіття, в яких на нерозгалуженій осі в пазухах приквітників розміщені поодинокі квітки. Складні суцвіття утворюються з кі­лькох простих за рахунок галуження головної осі.

Рис. 40. Схема суцвіть: а — китиця; б — волоть; в — колос; г — початок; д — складний колос; е — зонтик; є — складний зонтик; ж — головка; і — кошик.

  Прості суцвіття:

—                 китиця (люпин, конвалія, черемха): бічні квітки мають короткі квітконіжки і сидять на подовженій головній осі;

—                 колос (подорожник, вербена, заразиха): на головній видо­вженій осі розташовуються сидячі квітки;

—                 початок (білокрильник, аїр): подібний до колоса, але має м'ясисту потовщену вісь;

—                 сережки (верба, волоський горіх, смородина): відрізняєть­ся від колоса й китиці звисаючою головною віссю;

—                 зонтик (первоцвіт, вишня, цибуля): головна вісь коротка, бічні квітки ніби виходять з однієї точки на ніжках різної  довжини й розташовуються куполоподібно або в одній площині;

—                 головка (агалик — трава, конюшина): головна вісь дуже ко­ротка, квітки суцільно скупчені, майже без квітконіжок;

—                кошик (волошка, соняшник, кульбаба): численні дрібні си­дячі квітки розташовані на сильно потовщеному і розширеному кінці вкороченої осі, що має увігнуту, плоску чи опуклу форму; зовні суцвіття захищене зеленим листям — обгорткою;

—                 щиток (груша): відрізняється від китиці тим, що нижні квітки мають довгі квітконіжки, внаслідок чого всі вони розта­шовуються в одній площині.

  Складні суцвіття:

—                 складна китиця, або волоть (тонконіч, бузок, виноград): головна довга вісь є китицею, а бічні її гілочки — прості китиці;

—                 складний щиток (горобина, калина): головна вісь є щит­ком, бічні — кошики або теж щитки;

—                 складний колос (пшениця, жито): головна вісь галузиться на прості колоски;

—                  складний зонтик (морква, кріп, борщевик): бокові осі закінчуються не квітками, а простими зонтиками.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua