Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

ЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОПУЛЯЦІЇ

  Популяція як єдине ціле має низку характерних ознак. По-перше, це схожість генотипів особин популяції унаслідок вільно­го схрещування. Екологічно популяція характеризується вели­чиною, оцінюваною за займаною територією (ареалом) і чисельно­сті особин з урахуванням вікового і статевого складу популяції. Розміри ареалу залежать від «радіусів індивідуальної активності» організмів даного виду і особливостей природних умов на відпові­дній території.

  Кожна популяція може існувати тільки в певних екологічних умовах: при певній температурі, вологості, складі атмосфери, гід­росфери, наявності кормових ресурсів, конкурентів, паразитів тощо. Навіть відсутність паразитів може привести до значного зростання чисельності популяції, унаслідок чого можливе висна­ження кормових ресурсів і загибель або значне зниження чисель­ності популяції.

  Щільність популяції виражають числом осіб або біомасою на одиницю площі або об'єму. Чисельність популяції залежить від багатьох чинників навколишнього середовища. Найважливішим чинником, який регулює чисельність популяцій в біогеоценозах, є кормові ресурси. Популяція звичайно налічує стільки осіб, скі­льки їх може прогодуватися на займаній території. Так, в роки, урожайні для хвойних дерев, спостерігається зростання чисель­ності білок, що харчуються їх насінням, а в неврожайні роки цей показник значно знижується. Поліпшення умов живлення при­водить, як правило, до зниження конкуренції, зростання наро­джуваності і збільшення чисельності популяції. Навпаки, погір­шення кормової бази приводить до загострення конкуренції, зниження плодючості й підвищення смертності в популяції.

  Чисельність особин в популяціях варіює залежно від інтенси­вності розмноження, загибелі та міграцій (переходу особин з одні­єї популяції в іншу). Ці показники визначаються абіотичними (кліматичні умови та ін.), біотичними (кількість корму, хижаків, шкідників, паразитів тощо) й антропогенними факторами. У від­носно постійних умовах чисельність популяції залишається при­близно на одному рівні. Зміна середовища проживання (холодна зима, посушливе літо тощо) може різко понизити чисельність по­пуляції, але потім звичайно встановлюється новий відносно стабі­льний рівень. Зміна пір року в помірних широтах приводить до змін в життєдіяльності біогеоценозів і в чисельності їх популяцій. На пойкілотермних тварин кліматичні чинники впливають безпо­середньо і більш сильно, ніж на гомойотермних. Останні мають досконаліші фізіологічні механізми регуляції основних функцій, що робить їх менш залежними від змін умов середовища.

  Великий вплив на співвідношення видів і чисельність попу­ляцій у біогеоценозах має діяльність людини (антропогенний чинник). Людина стала істотно впливати на оточуючу її природу з тих пір, як перейшла від збирання до землеробства і полювання.

  Вивчення причин динаміки чисельності популяцій у біогео­ценозах дає можливість передбачати і запобігти спалахам масово­го розповсюдження травоїдних комах (сарани), комах — шкідників, паразитів тощо. Проте втручатися в регуляцію чисельності попу­ляцій біогеоценозів слід обдумано й обережно. Наприклад, вини­щування горобців у Китаї привело до інтенсивного розмноження їх жертв — комах, які знищували посіви. Використовування от­рутохімікатів для захисту рослин призвело до загибелі не тільки комах — шкідників, але й їх паразитів і корисних комах. Крім того, виникли стійкі до отрути шкідники, чисельність яких весь час зростає, а методи боротьби з ними не розроблені.

  Неконтрольоване полювання призвело до знищення низки видів великих ссавців (мамонтів, бізонів, морських корів тощо), а інші знаходяться на межі майже повного зникнення (зубри, боб­ри, соболя та ін.). У зв'язку з цим перед людством стоїть важлива задача раціонального використовування видового складу біогео­ценозів і збереження їх різноманітності. Для цього організову­ються заповідники, заказники, деякі види розводяться в штучних умовах, обмежуються полювання і збирання.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua