Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  ДАРВІН ПРО ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ ВІД ТВАРИН (БІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕНЕЗУ)

  Ідею про природне походження людини поставив на наукову основу Ч. Дарвін. В книзі «Походження людини і статевий добір» (1871), проаналізувавши широкі дані порівняльної анатомії, ембрі­ології і систематики, він прийшов до висновку про вражаючу схо­жість людини з тваринами, особливо з людиноподібними мавпами.

  Згідно з сучасною систематикою, людину відносять до типу Хордові, підтипу Хребетні, класу Ссавці, ряду Примати, підряду Людиноподібних, сімейства Гомінід, роду Людина і виду Людина розумна (табл. 15).

Доказами того, що людина відноситься до типу Хордові, слу­жать наступні дані ембріології: закладка хорди; розвиток над хо­рдою нервової трубки; закладка під хордою кишкової трубки, пе­редній кінець якої (глотка) пронизаний зябровими щілинами; розташування серця на черевній стороні. Ці ознаки характерні для всіх тварин типу.

  Для людини характерні основні ознаки класу ссавців: наяв­ність молочних, сальних і пітних залоз, волосяного покриву, ди­ференційованих зубів, лівої дуги аорти і чотирикамерного серця, діафрагми, добре розвинутої кори головного мозку, внутрішньоутробного розвитку зародка.

  Особливо схожа людина і людиноподібні мавпи: у них віднос­но велика маса головного мозку, добре розвинена кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; бінокулярний зір; загальні групи крові; протиставлення великого пальця іншим; редукція хвостового відділу хребта; наявність папілярних узорів на пальцях, долонях і стопах, нігтів на пальцях; наявність менст­руального циклу у самок; тривалість вагітності близько дев'яти місяців; схожість каріотипів; спільні хвороби.

  Спорідненість людини і тварин підтверджується наявністю у неї рудиментів і атавізмів.

  Таким чином, доказами походження людини від тварин є чо­тири групи фактів: 1) спільність будови людини і тварин; 2) схо­жість ембріонального розвитку; 3) наявність у людини рудиментів і атавізмів; 4) знайдені викопні предки людини (див. нижче).

  Крім великої схожості людини з приматами, зокрема з люди­ноподібними мавпами, їй властиві й видові ознаки людини розу­мної, які відрізнять її від тварин.

  По-перше, це високий ступінь розвитку головного мозку (його маса в 2—2,5 рази більше маси мозку людиноподібних мавп), осо­бливо кора переднього мозку з великою кількістю борозд і звивин; значний розвиток тім'яних, лобових і скроневих часток, де зосе­реджені найважливіші центри психічної діяльності і мови. З роз­витком мозку тісно пов'язана здібність до абстрактного мислення, поява свідомості й мови (наявність другої сигнальної системи). У зв'язку з розвитком мозку змінилося співвідношення лицьового та мозкового черепа — у людини значно переважає мозковий че­реп.

Рис. 170. Скелет людини й людиноподібних мавп: 1 — людина; 2 — горила; 3 — орангутанг; 4 — гібон.

   По-друге, для людини характерне прямоходіння, що зумови­ло низку змін в будові скелета (вигини хребта, сплощена грудна клітина, широкий таз, склепінчаста стопа) і мускулатури (силь­ний розвиток м'язів пояса і найнижчих кінцівок: сідниць, ікроніжних тощо).

  По-третє, для людини характерний високий ступінь проти­ставлення великого пальця.

  Дарвін показав, що основні чинники еволюції органічного світу, тобто спадкова мінливість, боротьба за існування і природ­ний добір, є і чинниками антропогенезу. Завдяки їм організм дав­ньої людиноподібної мавпи зазнав низки морфологічних змін, в результаті яких виробилася вертикальна хода з вивільненням передніх кінцівок від функції пересування. Проте пояснити похо­дження людини одними біологічними закономірностями немож­ливо.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua