Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

РОСЛИНИ

ТКАНИНИ ВИЩИХ РОСЛИН

  Якщо розглянути під мікроскопом тонкі зрізи різних частин квіткової рослини, то можна помітити, що клітини їх неоднакові, що вони можуть бути зібраними в групи, між якими знаходяться проміжки — міжклітинники. Групи клітин, що мають однакове походження, схожу будову й виконують однакові функції, нази­ваються тканинами (лат. textus, грец. histos).

Розрізняють декі­лька видів тканин. (рис. 24).

Рис. 24. Тканини насінних рослин: А — покривна тканина — шкірка листка; Б — покривна тканина — пробка; В — механічна тканина; Г — запасаюча тканина бульби картоплі; Д — провідна тканина: 1 — клітини шкірки, 2 — продих, З — поперечний розріз, 4 — подовжній розріз, 5—9 — судини, 10 — ситоподібні трубки.

1.         Утворювальна тканина (конуси наростання стебла й кореня, камбій). Клітини її інтенсивно діляться і зберігають фізіоло­гічну активність протягом всього життя. Вона дає початок іншим тканинам і забезпечує зростання рослини.

2.          Основна тканина, або паренхіма. Виділяють декілька видів основної тканини. Асиміляційна паренхіма (м'якоть листа, зелені клітини кори стебла) здійснює фотосинтез і складаєть­ся з тонкостінних живих клітин з великою кількістю хлоро­пластів. Водоносна паренхіма (стебла й листя рослин посуш­ливих зон — кактуси, алое) накопичує в клітинах вологу; повітроносна (водні та болотяні рослини) — містить у великих міжклітинниках запаси повітря. Запаслива паренхіма (ендо­сперм, бульби, цибулини, стрижень стебла) зберігає запаси поживних речовин.

3.          Провідна тканина (ксилема і флоема) забезпечує проведення до всіх частин рослини води, розчинів мінеральних солей і органічних речовин. Трахеїди і трахеї здійснюють висхідну течію (вода й розчини солей) і входять в склад ксилеми. Тра­хеїди — мертві витягнуті клітини із нерівномірно зде­рев'янілими стінками, вони позбавлені цитоплазми. Дифуз­ний зв'язок між ними підтримується завдяки наявності в сті­нах пор. Пересування рідини в них йде поволі. Завдяки міц­ним стінкам трахеїди виконують і механічні функції. Судини (трахеї) є поєднаннями трубчастих клітин, у стінках яких чергуються здерев'янілі та не здерев'янілі ділянки. Частково в них зберігається і цитоплазма. Рух рідини в судинах йде з великою швидкістю. Ситовидні трубки (елемент флоеми) здійснюють низхідну течію — пересування органічних речо­вин (продуктів асиміляції). Це живі витягнуті клітини, що містять цитоплазму й позбавлені ядер. їх поперечні перегоро­дки пронизані отворами. Ситовидні трубки звичайно розта­шовані пучками, забезпечені клітинами — супутницями й слі­дують паралельно судинам.

  4. Механічна тканина (волокна деревини і лубу) забезпечує міц­ність і пружність рослин. Її клітини мають товсті здерев'янілі оболонки.

  5. Покривна тканина (епідерміс, пробка і корок) захищає внут­рішні тканини від механічних дій, коливань температури, проникнення мікроорганізмів. Епідерміс, або шкірка, —  жи­ва тканина. Клітини її містять цитоплазму, ядро, вакуолі, лейкопласти і нерідко хлоропласти. Епідерміс має низку до­даткових утворень у вигляді кутикули, воскового нальоту, рі­зних волосків. Пробка — повторна покривна тканина — ви­никає на місці епідермісу, покриває стебла й коріння багато­річних рослин. Клітини її мертві. Протопласт відсутній; по­рожнина клітин заповнена повітрям або смолянистими речо­винами. Товсті клітинні стінки просочені жироподібною ре­човиною і непроникні для води та газів. Комплекс відмерлих шарів пробки й основної тканини утворює кірку — зовнішній шар гілок, стовбурів і коріння старих дерев.

  6. Видільна, або секреторна, тканина (смоляні та ефіроолійні ходи, залози, залозисті волоски, нектарники, молочні суди­ни). Функції цієї тканини різні залежно від секрету, що виді­ляється: захисна (виділення смоли при пошкодженні стебла), участь у запиленні (цукристі та пахучі речовини квітки), ви­ведення продуктів обміну (кристали солей щавлевої кислоти).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua