Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

РОСЛИНИ

НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ

ЦАРСТВО РОСЛИНИ

ПІДЦАРСТВО ВИЩІ РОСЛИНИ

   ВІДДІЛ ХВОЩЕПОДІБНІ

  Хвощеподібні (Equisetophyta) — нечисленна група рослин, налічує близько 30 видів. Набагато ширше вони були репрезенто­вані в пізньому девонському і кам'яновугільному періодах, де їх трав'янисті й особливо деревоподібні форми переважали в лісах разом із давніми плаунами та папоротями. Деревоподібні форми хвощеподібних вимерли в кінці карбону — початку пермського періодів.

  У даний час хвощі представлені багаторічними трав'янисти­ми рослинами з добре розвинутим підземним стеблом — кореневищем (див. рис. 19, А). Від кореневища відходить дода­ткове коріння. Надземна частина стебла видів, що мешкають у помірній зоні, сягає 0,5—1,0 м., у тропічних видів стебла звичайно довші.

Для хвощеподібних характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. їх пагони склада­ються з члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто-розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки.

  Інша особливість хвощів — накопичення кремнезему в стінах клітин всієї рослини, а також на поверхні клітин епідерми, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезе­му покритий кутикулою (від лат. cuticula — шкірка) з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уника­ють хребетні тварини.

  Підземне стебло — кореневище — хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товщі, з більш довгими міжвузлами, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клі­тини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

  Хвощі досить широко розповсюджені в основному в північній півкулі. Вони поселяються в місцях з достатнім зволоженням.

  Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розта­шовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, в яких шляхом мітозу формуються гаплоїдні спори. Після розкрит­тя спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від декількох міліметрів до 3 см. На нижній стороні гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см., за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту й всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями. У хвощів є три типи гаметофітів: чоловічі, жіночі й обох статей, при цьому жіно­чі гаметофіти більші за чоловічі.

Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рос­лин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гамето­фіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органу, один із них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утво­рена зигота проростає в спорофіт.

  Хвощі добре переносять посуху, лісові пожежі. Восени та взимку служать кормом для оленів і кабанів. Хвощ польовий — лікарська рослина. Види більшості хвощів, особливо хвощ польо­вий, — бур'яни пасовищ і полів, які важко викоренити.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua