Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ОСНОВИ ЦИТОЛОГІЇ

КЛІТИННА ТЕОРІЯ

  Клітинна теорія — одне з найважливіших біологічних уза­гальнень, згідно якому всі організми мають клітинну будову. Клі­тинна теорія разом із законом перетворення енергії і еволюційною теорією Ч. Дарвіна є одним з трьох великих відкриттів природо­знавства XIX ст.

  Клітинну будову вперше спостерігав Р. Гук (1665) у рослин. Н. Грю (1682) вважав, що стінки клітин утворені переплетенням волокон, як у текстилю (звідси термін «тканини»). Ядро в рос­линній клітині описав Р. Броун (1831), але тільки М. Шлейден у 1838 зробив перші кроки до розкриття і розуміння його ролі. Ос­новна заслуга оформлення клітинної теорії належить Т. Шванну (1839), який використовував власні дані та результати Шлейдена, школи Я. Пуркине та інших вчених. Зіставивши тканинні струк­тури тварин і рослин, він вказав на загальний для них принцип клітинної будови і зростання. Проте Шванн, як і Шлейден, вва­жали, що головна роль у клітині належить оболонці і що клітини утворюються з безструктурної речовини. Надалі клітинна теорія була поширена і на одноклітинні організми, сформоване уявлення про ядро і протоплазму як про головні компоненти клітини, до­сліджений поділ клітин. Р. Вирхов у 1858 обґрунтував принцип спадкоємності клітин шляхом поділу («кожна клітина з кліти­ни»).

  З самого початку розвитку уявлень про клітинну будову ви­никало питання про співвідношення клітини і цілого організму. Його рішення розвивалося в двох напрямах. Згідно з  механістич­ними уявленнями, життєдіяльність індивідуума є сумою функці­онуючих клітин. Відповідно до концепції віталізму, доцільне фу­нкціонування організму є якісно відмінним («ціле не рівне сумі частин») і обумовлене «життєвою силою». Завдяки відкриттю мітотичного поділу і основних органоїдів клітини, а пізніше з розвитком біохімії і молекулярної біології сформувалися сучасні уявлення про структуру і функції клітини, про клітинний рівень в ієрархії живої природи. Сучасна клітинна теорія розглядає ба­гатоклітинний організм як складно організовану інтегровану сис­тему, що складається з функціонуючих і взаємодіючих клітин. Для цієї системи характерні нові специфічні риси, що не зводять­ся тільки до властивостей елементів її складників. Основні струк­турні елементи клітини принципово схожі не тільки у еукаріотів, що мають оформлене ядро, але і у прокаріотів, що не мають його. Існування вірусів лише підтверджує універсальність клітинної будови живого, оскільки вони не здібні до самостійного функціо­нування і є своєрідними клітинними паразитами. Єдність клітин­ної будови організмів знаходить підтвердження не тільки в схо­жості будови різних клітин, але, перш за все, у схожості хімічного складу і метаболічних процесів. Такі життєво важливі компонен­ти клітини, як нуклеїнові кислоти і білки, процеси їх синтезу і перетворень універсальні та принципово близькі в клітинах усіх живих систем.

  Отже, сучасна клітинна теорія включає наступні положення:

—        клітина — основна структурно-функціональна і генетична одиниця живих організмів, найменша одиниця живого;

—        клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів схожі за будовою, хімічним складом і найважливішими ви­явами процесів життєдіяльності;

—        кожна нова клітина утворюється в результаті поділу початко­вої (материнської) клітини;

—        клітини багатоклітинних організмів спеціалізовані: вони ви­конують різні функції і утворюють тканини.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua