Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

НЕРВОВА СИСТЕМА

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

 СТРЕС

  Стрес (англ. stress — напруга) — це загальна неспецифічна нейрогормональна реакція організму на будь-яку пред'явлену йому вимогу. При будь-якій дії різних екстремальних чинників, як фізичних (жара, холод, травма тощо), так і психічних (небез­пека, конфлікт, радість), в організмі виникають однотипні біохі­мічні зміни, направлені на подолання цих чинників шляхом при­стосовування організму до пред'явлених вимог.

  У людини однаковий за інтенсивністю стрес може бути ви­кликаний як серйозною небезпекою, так і творчим успіхом. Без деякого рівня стресу ніяка активна діяльність неможлива, і повна свобода від стресу, за твердженням Г. Сельє, автора концепції і терміну «стрес» (1936), рівнозначна смерті. Таким чином, стрес може бути не тільки шкідливий, але і корисний для організму (еустрес), він мобілізує його можливості. Підвищує стійкість ор­ганізму до негативних дій (інфекцій, крововтраті тощо), може приводити до полегшення течії і навіть повному зникненню сома­тичних багатьох захворювань (язви, алергія, бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця тощо). Шкідливий стрес (дистресс)  зни­жує опірність організму, викликає виникнення і погіршення пе­ребігу цих захворювань. Сельє вважав, що хвороби, які виника­ють унаслідок стресу, зумовлені або його надмірною інтенсивніс­тю, або неадекватною реакцією гормонної системи на дію стресора (чинника, який викликав стан стресу).

  Важливе значення для характеру наслідків (позитивних або негативних) дії стресу на організм мають поведінкові реакції на стресову ситуацію. Активний пошук способів її зміни сприяє стійкості організму і не веде до розвитку захворювань. При відмо­ві від активного пошуку фаза опору синдрому пристосовування переходить у фазу виснаження і у важких випадках може привес­ти організм до загибелі. Індикатором цих типів поведінки і важ­ливим механізмом їх регуляції є рівень катехоламінів в мозку. Таким чином, нервова система визначає характер реагування ор­ганізму на стрес.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua