Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

НЕРВОВА СИСТЕМА

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

ПАМ'ЯТЬ

  Пам'ять — здібність до відтворення минулого індивідуально­го досвіду; одна з основних властивостей нервової системи, що виражається в здатності тривало зберігати інформацію про події зовнішнього світу і реакції організму і багато разів вводити її в сферу свідомості й поведінки. Пам'ять властива тваринам, які мають достатньо розвинену ЦНС, і людині. Об'єм пам'яті, довготривалість і надійність зберігання інформації, як і сприйняття складних сигналів середовища і вироблення адекватних реакцій, зростають під час еволюції у міру збільшен­ня числа нейронів мозку і ускладнення його структури.

  Фізіологічні дослідження пам'яті виявили 2 основні етапи її формування, яким відповідає 2 види пам'яті: короткочасна й дов­готривала.

  Короткочасна пам'ять характеризується часом зберігання інформації від часток секунд до десятків хвилин і руйнується ді­ями, впливаючими на злагоджену роботу нейронів (електрошок, наркоз, гіпотермія тощо). Довготривала пам'ять, час зберігання інформації в якій порівняний з тривалістю життя організму, стійка до дій, які порушують короткочасну пам'ять. Перехід від першого виду пам'яті до другого, званий консолідацією, поступо­вий і пов'язаний з активацією низки біохімічних процесів. Вва­жають, що короткочасна пам'ять основана на активних механіз­мах, які підтримують підвищену збудливість певних нейронних систем, ймовірно, за рахунок процесів слідів у синапсах. «Запис» інформації в довготривалій пам'яті у вищих тварин здійснюється за участю гіпокампа, який виконує функції компаратора (бло­ку порівняння) і детектора новизни інформації. Події, що мають важливе життєве значення і викликають сильні емоції, перево­дяться в довготривалу пам'ять швидко і закріплюються міцно. При формуванні довготривалої пам'яті зв'язки між нейронами, що входять до складу нейронних систем, фіксуються в результаті стійких змін у синапсах і, можливо, в інших ультраструктурах клітини. Досліди з посіченням ділянок кори великих півкуль го­ловного мозку і електрофізіологічні дослідження показують, що «запис» коленої події розподілений по більш-менш обширних зо­нах мозку. Інформація про різні події відображається не тільки у збудженому стані різних нейронів, але і в різних комбінаціях співзбуджених ділянок і клітин мозку. Нейрони не діляться протя­гом життя, і нові реакції можуть вироблятися і запам'ятовувати­ся нервовою системою тільки на основі створення нових функціо­нальних зв'язків між клітинами, що є в мозку.

  В цілому, за сучасними даними, пам'ять є системною функ­цією мозку, що реалізується на багатьох рівнях — від сприйняття сигналів зовнішнього світу і їх обробки нейронними системами мозку до цитохімічних і ультраструктурних змін в окремих ней­ронах.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua