Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

НЕРВОВА СИСТЕМА

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

СОН, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

  Сон — це своєрідний стан центральної нервової системи, що характеризується виключенням свідомості, пригнобленням рухо­вої активності, обмінних процесів, зниженням всіх видів чутли­вості. Під час сну гальмуються умовні рефлекси і значно ослаб­ляються безумовні.

  Сон — це складний процес, в якому розрізняють дві фази: пе­рша — фаза повільного сну і друга — фаза швидкого сну. Трива­лість повільного сну близько 75-85 % , а швидкого — 15-25 % від загальної тривалості нічного сну. Весь цикл триває приблизно 1,5 год. і повторюється 4-6 разів. Перша фаза — фаза повільного сну характеризується уповільненням пульсу, частоти дихання, зни­женням температури тіла, появою на електроенцефалограмі пові­льних, з великою амплітудою хвиль. Фаза швидкого сну — це глибокий сон, для якого характерне почастішання пульсу, швид­кі рухи очних яблук, швидкі мало-амплітудні хвилі на електроен­цефалограмі. У дорослих сон продовжується в середньому 7—8 год., у новонароджених — 21 год. Окрім нормального, фізіологіч­ного, існує патологічний сон, який наступає при нефізіологічних діях на організм (наприклад, алкоголю, наркотиків, гіпнозу).

  Існують різні теорії, пояснюючі механізм сну. Так, теорія центрів сну пояснює чергування неспання і сну зміною активнос­ті відповідальних підкіркових центрів. На користь цієї теорії сві­дчать досліди з подразнення гіпоталамуса і деяких відділів серед­нього мозку (ретикулярна формація). Згідно з кортикальною те­орією (від лат. cortex — кора, шкаралупа), сон наступає в резуль­таті розповсюдження по корі процесу гальмування. Ця теорія та­кож має експериментальні підтвердження, отримані на тваринах (не підкріплення умовних подразників безумовними приводить до стану сну). Тривалий час вважали, що сон — це спокій, необхід­ний для відновлення працездатності. Наприклад, сон — стан спо­кою для скелетних м'язів. Всім відомо, що після сну поліпшуєть­ся самопочуття, працездатність, увага, що указує на відновні процеси під час сну. Проте електрофізіологічні дослідження останніх років показали, що під час сну коркові нейрони багатьох зон (зорової, моторної тощо) здебільшого знаходяться в стані рит­мічної активності, тобто під час сну не знайдено повного гальму­вання коркової активності. Припускають, що під час сну в голо­вному мозку відбувається обробка інформації, що поступила за день, перерозподіл її, запам'ятовування. Позбавлення людини сну приводить до розладів пам'яті та може викликати психічні захворювання. Зі всіх органів і систем нашого організму нервова система є найчутливішою до дії алкоголю і тютюну. Одним з пер­ших виявів дії тютюну є запаморочення, що пов'язано із звужен­ням судин головного мозку. Токсична дія нікотину призводить до швидкої стомлюваності, послаблення пам'яті, дратівливості, го­ловних болів. Нікотин пригноблює рецептори смакового аналіза­тора, погіршує зір, іноді люди втрачають здатність розрізняти кольори. Несприятливо позначається куріння і на функції слуху, оскільки постійне подразнення носоглотки розповсюджується на ділянки слухового аналізатора, зачіпаючи слуховий нерв і зни­жуючи гостроту сприйняття звукових відчуттів. Хронічне отру­єння нікотином може супроводитися захворюванням периферич­ної нервової системи, а також погіршувати перебіг різних захво­рювань нервової системи. Таку ж дію має й алкоголь. Ця нарко­тична речовина викликає у людини гальмування кори головного мозку і звільнення підкірки від контролю кори, що приводить до безконтрольної поведінки. Алкоголь досягає найбільшої концен­трації в клітинах головного і спинного мозку і тому максимально токсично діє на нервову систему. Під впливом навіть дуже малих доз алкоголю значно погіршується здатність людини виконувати як розумову, так і фізичну роботу, втрачається точність рухів. Стан сп'яніння супроводиться втратою відчуття реальної оцінки вчинків. Після декількох років зловживання алкоголем зміню­ється психіка людини: з'являється дратівливість, коливання на­строю, швидка стомлюваність, нерідко розвиваються психози. Алкоголь обтяжує перебіг низки психічних хвороб.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua