Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

НЕРВОВА СИСТЕМА

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

 ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

  Сукупність процесів в нервовій системі, які здійснюють сприйняття, аналіз інформації і відповідну реакцію організму, називають сигнальною системою. Завдяки сигнальній системі відбувається зв'язок організму із зовнішнім середовищем.

  У людини і тварин існує перша сигнальна система. Центри її знаходяться в корі головного мозку. Вона сприймає конкретні подразники (сигнали) зовнішнього світу — предмети або явища — і служить основою для утворення умовних рефлексів. Наприклад, у дитини з перших днів життя виробляються різноманітні умовні рефлекси (на їжу, на іграшки).

  У людини існує і друга сигнальна система, в якій умовним по­дразником є слово. На основі слова виникає збудження, яке сприй­має і переробляє кора переднього мозку. Слова є сигналами для роботи першої сигнальної системи («сигнали сигналів» за І. П. Павловим). Виникнення другої сигнальної системи пов'язано з колективною працею: ця система — засіб спілкування. Для лю­дини слова — віддзеркалення понять. Завдяки слову (усному або письмовому) людина може узагальнювати певні поняття, тобто абс­трактно, відсторонено мислити. У тварин також можна виробити умовні рефлекси на слова (наприклад, собака виконує накази гос­подаря), але для них слова — це просто подразники. Слова і мова в цілому значно підвищили здатність людини відображати зовнішнє середовище, використовувати досвід поколінь. Вони забезпечили людині вищі властивості нервової системи — свідомість і мислення.

  Свідомість — вища функція людського мозку, єство якої по­лягає у віддзеркаленні дійсності і направленому регулюванні вза­ємостосунків особи з навколишнім світом. Розвиток свідомості став можливим завдяки застосуванню і вдосконаленню знарядь праці в процесі суспільної трудової діяльності. Свідомість — про­дукт мозку і суспільного життя людини.

  Мислення — це здатність людини за допомогою слів і образів представити і виразити своє відношення до предметів і явищ, а також різних станів свого організму. Істотну роль у цій найголов­нішій функції мозку виконують слова і образи, завдяки яким ви­никають тимчасові зв'язки, що є фізіологічним апаратом мислен­ня. Після аналізу і синтезу подразнення відповідної реакції орга­нізму на них тимчасові зв'язки зберігаються в пам'яті і служать основою для створення нових зв'язків. При необхідності тимчасо­ві зв'язки витягуються з пам'яті, відбувається утворення різних їх комбінацій, і людина узагальнює побачене або почуте (абстра­ктне мислення). Абстрактне мислення характерне тільки для людини. Воно дає їй величезну перевагу перед тваринами, дозво­ляє розвивати свої здібності, науку, створювати культурні цінно­сті. Людина активно перетворює навколишнє середовище і спіл­кується з іншими людьми.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua