Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

ЗАПЛІДНЕННЯ ТА ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

  Завдяки скороченню м'язової оболонки і руху війок епітелію яйцепроводу яйцеклітина просувається по матковій трубі, а назу­стріч їй рухаються сперматозоїди. Запліднення — це злиття яй­цеклітини й сперматозоїда. Воно відбувається у верхній третині яйцепровода. Якнайкращі умови для цього звичайно в межах 12 год. після виходу яйця з яєчника (овуляції). Численні сперматозо­їди наближаються до яйцеклітини, оточують її, вступають у кон­такт з її оболонкою. Проте в яйцеклітину проникає лише один, після чого навколо яйцеклітини утворюється оболонка заплід­нення, яка перешкоджає проникненню інших сперматозоїдів.

  У результаті злиття двох ядер з гаплоїдними наборами хромо­сом утворюється диплоїдна зигота. До кінця першої доби після запліднення починається перший період розвитку зародка — дро­блення, тобто мітотичний поділ зиготи на бластомери. Процес дроблення відбувається в яйцепроводі й закінчується через 3-4 доби в міру просування зародка по яйцепроводу до матки. Рух зародка, так само як і яйцеклітини, забезпечується перистальти­чними скороченнями м'язів стінки яйцепровода та коливанням війок його слизової. У результаті кількох дроблень утворюється щільна, багатоклітинна куля — морула. В ній розрізняють два види клітин: дрібні, розташовані на поверхні, та більш великі — у центрі. Дрібні клітини утворюють оболонку, що забезпечує жив­лення зародка, з центральних же клітин буде розвиватися сам зародок. У міру просування по яйцепроводу поверхневі клітини відділяються від великих бластомерів і формується порожнина, заповнена рідиною, — бластоцель. У результаті після закінчення дроблення утворюється багатоклітинний зародок з порожниною всередині — бластула, яка через 5 діб потрапляє у матку. Близь­ко двох діб зародок залишається в порожнині матки. Матка зсе­редини вистелена слизовою оболонкою. На сьому добу після за­пліднення утворюються вирости оболонки — ворсинки, що зану­рюються в слизову матки, утворюючи хоріон. Цьому сприяє виді­лення клітинами цієї оболонки ферментів, які руйнують слизову матки. Хоріон — оболонка зародка, що відіграє важливу роль у живленні зародка й видаленні продуктів обміну. На сьому добу починається процес гаструляції (утворення зародкових листків) та утворення зародкової оболонки — амніона (водна оболонка). Водна оболонка захищає зародок від пошкодження і створює се­редовище, необхідне для його розвитку. На 14-15-у добу встанов­люється безпосередній контакт між ворсинками оболонок зарод­ка, що формуються, і судинами матері — починається утворення плаценти, внаслідок чого живлення і забезпечення зародка кис­нем здійснюється безпосередньо з крові матері. За гаструляцією слідують диференціювання зародкових листків і процеси органо­генезу. До кінця 8-го тижня завершується зародковий період роз­витку: всі основні структури й системи органів диференційовані. З 9-го тижня починається плодовий період. Водна оболонка виді­ляє навколоплідні води, в яких і розвивається плід. До кінця 12-го тижня закінчується утворення плаценти. Через плаценту та пуповину (пупковий канат, який зв'язує тіло зародка з плацен­тою) відбувається живлення плоду. До кінця другого місяця заро­док набуває риси, характерні для організму людини. До трьох місяців формуються усі органи, і можна визначити стать дитини. Внутрішньоутробний розвиток у людини продовжуєть­ся 38-40 тижнів. Після його завершення настають пологи. Процес пологів регулюється гормонами, які викликають скорочення ма­тки і вигнання плоду. З моменту народження у дитини почина­ється самостійне дихання і функціонування травної і видільної систем.

  Після народження процес розвитку продовжується. Організм людини проходить наступні основні періоди: грудний, ясельний, дошкільний, шкільний (включає період статевого дозрівання), період зрілості та старості. Індивідуальний розвиток кожного ор­ганізму (онтогенез) закінчується смертю.

Рис. 104. Положення ембріона і зародкових оболонок на ранніх стадіях розвитку людини: А — 2-3 тиж.; Б — 4 тиж.: 1 — порожнина амніона, 2 — тіло ембріона, 3 — жовтковий мішок, 4 — тро-фобласт; 6 — 6 тиж.; Г — плід 4—5 міс.: 1 — тіло ембріона (плоду), 2 — амніон, 3 — жовтковий мішок, 4 — хоріон, 5 — пупковий канатик.

Грудний період продовжується протягом першого року жит­тя. Дитина в цей період харчується в основному молоком матері. Вона відрізняється великою головою, довгим тулубом і відносно короткими нижніми кінцівками. У дитини виявляють­ся безумовні й утворюються перші умовні рефлекси. Вона інтен­сивно росте (за рік вона зростає на 23-25 см.) і розвивається, вчиться говорити та ходити, прорізуються перші (молочні) зуби. Дитина впізнає своїх близьких.

  Ясельний період — від одного року до трьох років. У цей пе­ріод дитина опановує мову, добре ходить і бігає, у неї інтенсивно розвивається мислення. Діяльність скелетних м'язів викликає зміну будови нервової системи і вдосконалення її функцій.  Змі­нюється будова скелета, мускулатури, регуляція серцево-судинної і дихальної систем. Зростає рівень обміну речовин.

Рис. 105. Гіропорції тіла людини в ембріогенезі та після народження.

  У дошкільний і шкільний періоди разом із подальшим розви­тком нервової системи йде інтенсивне зростання опорно-рухової системи (особливо у віці 12—13 років у дівчаток і 14-15 років у хлопчиків). У цьому віці процеси асиміляції переважають над дисиміляцією, а збудження — над гальмуванням. З 12 до 15 років наступає статеве дозрівання. У зв'язку з нестійкістю нервових процесів особливо шкідливо в цьому віці вживання алкоголю і куріння, оскільки швидко розвивається пристрасть до них. До 17-18 років в основному завершується зростання і окостеніння скелета. Гармонійні відносини між корою і підкіркою і функціональна досконалість нервової системи встановлюються до 18 ро­ків. З 21-22 років наступає зрілий вік, який в 55-60 років зміня­ється літнім і з 75 років — старечим. У віці 30-35 років виявля­ються деякі зміни обміну, які передують старінню і частково об­межують можливості людини до певних видів трудової діяльності та спорту. Після 45 років змінюється функція ендокринної системи і відбуваються зміни, які визначають старіння.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua