Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

РОЗВИТОК ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

  Людина підлягає усім біологічним законам розмноження ви­щих ссавців. Але функція розмноження людини підлягає ще со­ціальним законам, які в цивілізованому суспільстві не суперечать біології людини, а сприяють формуванню здорового, гармонійно розвинутого потомства.

  Здібність до самовідтворення — неодмінна умова збереження видів. Тривалість життя кожної особини обмежена. У результаті розмноження одне покоління особин зміняє інше, забезпечуючи продовження існування виду. В процесі еволюції основним спосо­бом розмноження стає статевий, який можливий завдяки розвит­ку в обох статей спеціальної системи.

  БУДОВА Й ФУНКЦІЇ СТАТЕВОЇ СИСТЕМИ

  Чоловіча статева система

  Підрозділяється на внутрішні та зовнішні статеві органи. До внутрішніх чоловічих статевих органів відносяться: статеві зало­зи — яєчка, або сім'яники (testis), які покриті щільною сполучно­тканинною оболонкою і містять канальці загальною довжиною до 300-400 м., в яких протягом усього життя утворюються сперма тозоїди; придатки яєчка, де нагромаджуються зрілі сперматозої­ди; сім’яні пухирці; передміхурова (prostata) і куперова (glandula bulbourethralis) залози, що утворюють секрети, створюючи певне хімічне середовище для сперматозоїдів. Сперматозоїди разом із секретом додаткових залоз являють собою сперму. Зовнішні ста­теві органи включають мошонку (scrotum), в якій знаходяться яєчка та їх придатки, і статевий член, або пеніс (penis), що слу­жить для введення сперми в статеві шляхи жінки. Мо­шонка є випинанням стінки тіла, куди спускаються яєчка напе­редодні або незабаром після народження.

Рис. 102. Чоловіча статева система: 1— лобкова кістка; 2— сечовий міхур; З — сім'яний пухирець; 4 — передміхурова залоза; 5 — пряма кишка; 6 — анальний отвір; 7 — куперова залоза; 8 — мошонка; 9 — голівка пеніса; 10 — сім'яник; 11 — придаток сім'яника; 12 — пеніс; 13 — сечовипускальний канал; 14 — сім'явиносна протока.

  Внутрішні статеві органи виконують ендокринні функції. В канальцях сім'яників крім сперматогенного епітелію знаходяться так звані підтримуючі й інтерстиціальні клітини, одна з функцій яких — утворення чоловічого статевого гормону — тестостерону. Передміхурова залоза секретує гормони, регулюючі обмін речовин у клітинах — простагландини.

 

Жіноча статева система

  Жіноча статева система представлена внутрішніми та зовніш­німи статевими органами. Внутрішні статеві органи — це яєчники, яйцепроводи, матка і піхва, які розташовані в малому тазу. Зовнішні статеві органи — великі, малі статеві губи і клітор.

Рис. 103. Жіноча статева система: 1 — яєчник; 2 — яйцепровід; 3 — матка; 4 — сечовий міхур; 5 — лобкова кістка; 6 — лобок; 7 — сечовипускальний канал; 8 — клітор; 9 — мала статева губа; 10 — велика статева губа; 11 — піхва; 12 — м'язи промежини; 13— пряма кишка; 14 — шийка матки.

  Яєчники (статеві залози) (ovarium) — це невеликі залози завдовжки 3-4 см., масою 6-7 гр. Вони містять овоцити першого порядку, котрі оточені шаром фолікулярних клітин. Така струк­тура називається фолікулом. З овоцитів першого порядку утво­рюються жіночі статеві клітини — яйцеклітини. У міру дозрі­вання яйцеклітини, фолікул наближається до поверхні яєчника, у порожнині його нагромаджується рідина, внаслідок чого фолі­кул розривається і яйцеклітина потрапляє в яйцепровід (oviductus) і потім у матку (uterus). Матка є порожнистим гладком'язевим органом, що складається зі дна, тіла і шийки. Тіло складає велику частину матки і, звужуючись униз, переходить у шийку. Шийка матки вдається у верхню частину піхви. При вагі­тності матка збільшується і змінює свою форму. Піхва (vagina) — м'язова трубка, що своїм верхнім кінцем охоплює шийку матки, а нижнім відкривається в статеву щілину.

  З періоду статевого дозрівання яєчники починають виробляти й виділяти жіночі статеві гормони, тобто яєчники починають фу­нкціонувати і як залози внутрішньої секреції. Розвиток яйцеклі­тин починається з періоду статевого дозрівання (12-13 років) і відбувається періодично один раз на місяць до 45-50 років, коли ендокринна функція яєчників згасає. На місці фолікула, що лоп­нув, розвивається тимчасова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло, яка виробляє гормони, готуючи слизову матки для при­йняття зародка в разі запліднення. Якщо не наступає вагітності, ця залоза припиняє своє існування і відбувається відторгнення епітелію слизової матки, що розрісся (менструація). При настан­ні вагітності гормони жовтого тіла затримують дозрівання інших фолікулів. Під час проходження яйцеклітини по матковій трубі закінчується перший поділ періоду дозрівання (мейоз-1). Яйце­клітина готова до запліднення. Другий поділ дозрівання (мейоз-2) починається після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину (ак­тивація яйця). Яйцеклітина відрізняється від сперматозоїда будо­вою і більш великими розмірами. Це кругла клітина розміром близько 0,1 мм. з великим об'ємом цитоплазми. Ядро яйцекліти­ни, як і сперматозоїда, має гаплоїдний набір хромосом. Цитопла­зма містить запас поживних речовин, рівномірно розподілених у клітині. Яйцеклітина оточена кількома оболонками. Зовнішня оболонка складається з фолікулярних клітин, виконуючих пожи­вну та захисну функції.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua