Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ'Я

СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯ

БУДОВА Й ФУНКЦІЇ НИРОК

  Нирки (renes) — парні органи виділення, розташовані в черевній порожнині з обох боків хребта. Вони мають бобоподібну фор­му, ввігнутий край їх повернений до хребта, в ньому проходять кровоносні та лімфатичні судини, нерви й сечовід. Нирка вкрита капсулою зі сполучної тканини. На розрізі нирки виділя­ють два шари: зовнішній темно-червоний — корковий, де розта­шовані ниркоподібні тільця — нефрони, і внутрішній, більш світ­лий — мозковий, в якому проходять ниркові канальці, впадаючі в ниркову миску, що знаходиться в центрі нирки. З неї бере початок сечовід, впадаючий у сечовий міхур.

Рис. 99. Схема будови нирки людини: 1 — капсула; 2 — чашечка; З — кіркова речовина; 4 — мозкова речовина; 5 — сечовід; 6 — миска; 7 — нервове сплетення; 8 — артерія; 9 — вена.

 Нефрон (nephros) — структурна й функціональна одиниця нирки. До його складу входить капсула Боумена-Шумлянського, котра складається з одношарового епітелію і створює двошарову чашу. В цю чашу занурений мальпігієв клубо­чок, що складається з капілярних петель. Між стінами капсули знаходиться порожнина, від якої в корковому шарі починається звитий сечовий канадець першого порядку. Випрямляючись, він переходить у мозковий шар. Тут канадець утворює петлю Генле і знову повертається в коркову речовину, продовжуючись у звивис­тий канадець другого порядку.

Рис. 100. Схема будови нефрона: А — нефрон; Б — мальпігієв клубочок: 1 — клубочок; 2 — дистальний звивистий каналець; З — приносна артерія; 4 — виносна артерія; 5 — капіляри; 6 — порожнина капсули; 7 — капсула; 8 — збиральна трубочка; 9 — петля Генле; 10 — проксимальний звивистий каналець; 11 — капсула.

  Надалі він випрямляється і впадає в збирну трубочку. Трубо­чки зливаються одна з одною і відкриваються загальними прото­ками в ниркову миску. Довжина одного нефрона близько 30-35 мм. У кожній нирці їх налічується приблизно 1-1,2 млн. Загаль­на довжина всіх канальців — 70-100 км., а їх поверхня складає 6 м2. Нирки густо пронизані кровоносними судинами. Вступаючи в нирку, ниркова артерія гілкується на дрібні судини, які закінчу­ються артеріолами, що входять у капсулу нефрона. Приносна ар­теріола в порожнині капсули розпадається на капіляри, утворю­ючи мальпігієв клубочок. Потім капіляри клубочка знов злива­ються в артеріолу, яка виходить з капсули. Ця артериола назива­ється виносною, по ній кров відтікає від клубочка. Після виходу з капсули артеріола повторно розгалужується на капілярну сітку, густо обплітаючу звивисті канальці першого та другого порядку. Далі капіляри зливаються у вени, котрі, з'єднуючись, утворюють ниркову вену, впадаючи в нижню порожнисту вену. Отже, в нирці артерії двічі розпадаються на сітку капілярів, що несуть артеріа­льну кров: на капіляри, створюючи мальпігієв клубочок у капсулі, й капіляри звивистих канальців.

Нирки очищають плазму крові від продуктів обміну речовин. Крім того, через нирки виводяться речовини, необхідні для жит­тєдіяльності організму, — вода, іони натрію, кальцію, фосфати — у тому випадку, коли їх концентрація в крові перевищує норма­льну. Таким чином, функція нирок полягає у вибірковому вида­ленні різних речовин з метою підтримки відносної сталості хі­мічного складу плазми крові й позаклітинної рідини.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua