Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Довідник з біології

ВСТУП

  Біологія (від грец. bios - життя, logos - слово, вчення) - сукупність наук про живу природу. Предмет біології - усі прояви життя: будова й фун­кції живих істот і їх природних угрупувань, розповсюдження, походження та розвиток, зв'язки одне з одним і з неживою природою.

  Задачі біології - вивчення закономірностей цих проявів, розкриття сутності життя, систематизація живих істот. Термін «біологія» запропону­вали у 1802 р. Ж. Б. Ламарк і Г. Р. Тревіранус незалежно один від одного. Він згадується також і в творах Т. Роозе (1797) й К. Бурдаха (1800).

  Одними з перших в біології склалися комплексні науки за об'єктами дослідження: про тварин - зоологія, рослини - ботаніка; анатомія та фізіо­логія людини - основа медицини. В межах зоології сформувалися більш вузькі дисципліни, наприклад, протозоологія, ентомологія, орнітологія, теріологія та інші; в ботаніці - альгологія, бріологія, дендрологія тощо. У самостійні науки виокремилися мікробіологія, ліхенологія, вірусологія. Різноманітні організми й розподіл їх за групами вивчає систематика тва­рин і систематика рослин. Вивченням історії органічного світу займається палеонтологія та її розділи - палеозоологія, палеоботаніка, палеоекологія та інші.

  Інший аспект класифікації біологічних дисциплін - за властивостями, що досліджуються, і проявами (механізмами) живого. Форму та будову організмів вивчають морфологічні дисципліни - цитологія, гістологія, ана­томія; склад і ультраструктуру тканин і клітин - біохімія, біофізика, молеку­лярна біологія; спосіб життя тварин і рослин, їх взаємовідносини з умова­ми середовища проживання - екологія та більш спеціально - гідробіологія, біогеографія, біогеоценологія тощо; функції живих істот вивчають фізіоло­гія тварин і фізіологія рослин; закономірності поведінки тварин - етологія; закономірності спадковості й змінюваності - предмет вивчення генетики; закономірності індивідуального розвитку вивчає ембріологія або в більш широкому сучасному розумінні - біологія розвитку; історичний розвиток - еволюційне вчення. Широке застосування математики в розділах біології визвало до життя математичну філологію, біометрію.

  Загалом для біології характерно взаємопроникнення ідей та методів різних біологічних дисциплін, а також інших наук - хімії, фізики^ математи­ки. У XX ст. виникли нові біологічні дисципліни й напрями на границях су­міжних наук, а також у зв'язку з практичними потребами (радіобіологія, космічна біологія, фізіологія праці, соціобіологія тощо). Успіхи екології, а також проблеми охорони природи, що стають все більш серйозними, при­вели до «екологізації» багатьох біологічних наук, сприяли затвердженню сучасного системного підходу до розвитку популяційної біології.

  Велике значення біології для сільського, лісового, промислового гос­подарств і медицини. Необхідні для харчування білки, жири, вуглеводи, вітаміни людина отримує головним чином від культурних рослин і прируче­них тварин. Знання законів генетики й селекції, а також фізіологічних особ­ливостей культурних і одомашнених видів дозволяє вдосконалювати агро­техніку й зоотехніку, виводити більш продуктивні сорти рослин і породи тварин. Рівень знань в галузі біогеографії та екології визначають можливо­сті й ефективність інтродукції і акліматизації. Біохімічні дослідження дозво­ляють повніше використовувати органічні речовини рослинного й тварин­ного походження, а також лабораторного та промислового синтезу. Розви­ток в останні роки генної інженерії відкриває широкі перспективи для біотехнології біологічно активних і лікарських речовин. Виключно важливе значення має біологія як теоретична основа ведення сільського, лісового й промислового господарства. Пізнання закономірностей розмноження та розповсюдження хвороботворних вірусів і бактерій, а також паразитичних організмів необхідно для успішної боротьби з інфекційними та паразитар­ними захворюваннями людини і тварин.

  У розвиток окремих напрямів біологічної науки було зроблено внесок вітчизняними ученими — біологами, такими як Амосов М. М. (фізіологія сер­ця, хірургічне лікування легеневих і серцевих захворювань, проблеми біо­логічної і медичної кінетики, моделювання основних психічних функцій мозку тощо); Богомолець О. О. (патологічна фізіологія, ендокринологія, онкологія, проблеми довголіття тощо); Вавілов М. І. (генетика і селекція, встановив центри походження рослин, сформулював закон гемологічних рядів); Гамалей М. Ф. (загальна патологія, імунологія, створив протихоле­рну і противісляну вакцини, розробив санітарно-гігієнічні способи бороть­би з чумою, холерою, тифом та іншими захворюваннями); Мечников І. І. (відкрив явище фагоцитозу, за що отримав Нобелевську премію, працював над проблемами імунітету, довголіття, захисту рослин, вивчення інфекцій­них захворювань); Палладій О. В. (засновник Інституту біохімії в Києві НАН України, вивчав особливості обміну речовин); Ситнік К. М. (молекулярна біологія, цитофізіологія, біохімія та екологія); Холодний М. Г. (фізіологія рослин); Шмальгаузен І. І., (еволюційна морфологія і зоологія, вивчав зако­номірності росту, філогенії тварин).

  Прогрес біології в XX ст., підвищення її ролі серед наук і для існування людства визначають й інший вигляд біології порівняно з тим, який вона мала 40-50 років тому. За рівнем біологічних досліджень нині можна суди­ти про матеріально-технічний розвиток суспільства, оскільки біологія стає реальною продуктивною силою, а також раціональною науковою основою відносин між людиною і природою. Тільки на основі біологічних досліджень можливе вирішення одного із найграндіозніших і насущних завдань, що стають перед людством, — управління еволюцією біосфери з метою збе­реження й дотримання умов існування та розвитку людства.


ЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua