Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Біологія

ЗАВДАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

4.2. ВЕГЕТАТИВНІ ТА ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ РОСЛИН

4.2.1. На якому принципі базується вегетативне розмноження рослин?

Вегетативне розмноження рослин базується на тому, що новий організм утворюється з багатоклітинної частини материнського. Можливість вегетативного розмноження рослин зумовлена їх здатністю до регенерації (відновлення організмом втрачених частин тіла).

4.2.2. Розподіл функцій між основними органами у квіткових рослин.

Основними органами квіткових рослин є вегетативні (корінь і пагін, який складається з осьової частини — стебла — та бічних частин — листків) та генеративні (квітка). Органи рослин виконують такі функції: корінь — закріплення рослин у ґрунті, поглинання води та розчинених у ній поживних речовин, транспортування речовин до надземних органів, первинний синтез деяких органічних речовин; листок — фотосинтез, транспірація, дихання; стебло — механічна, провідна, об'єднання усіх частин рослини в єдине ціле, утворення бруньок; квітка — орган насіннєвого розмноження, забезпечує утворення насіння і плодів.

4.2.3. Охарактеризуйте комахоїдну рослину.

Комахоїдні рослини — квіткові наземні й водяні рослини, що, крім автотрофного живлення, здатні живитися комахами та іншими дрібними безхребетними тваринами. Комахоїдні рослини ловлять здобич листками. В одних рослин (росичка) листки вкриті липкими волосками, до яких прилипає здобич; в інших (пухирник) листки стуляються, як тільки до них щось доторкнеться; у третіх (непентес) листки перетворились на ловчі апарати, що мають вигляд глечика чи урни. Здобич перетравлюється під впливом ферментів, що виділяються листками. Завдяки живленню безхребетними тваринами комахоїдні рослини задовольняють свої потреби в азоті, оскільки вони зростають на грантах, де спостерігається його нестача.

4.2.4. Які органи вищих рослин можуть легко видозмінюватись при зміні умов середовища існування?

Найлегше видозмінюються вегетативні органи рослин, насамперед пагони.

4.2.5. У чому полягає різниця в будові й функціях судин та ситоподібних трубок?

Судини утворені стінками відмерлих клітин, поперечні стінки яких зруйнувалися або мають великі отвори. По судинах вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами рухається від коренів до надземних частин рослини (висхідний тік). Судини входять до складу одного з різновидів провідної тканини — ксилеми. Ситоподібні трубки менш товстостінні, клітини, з яких вони складаються, живі, мають органели, поперечні стінки з дрібними отворами (так звані ситоподібні пластинки). По них транспортуються синтезовані в листках органічні речовини, які відкладаються в запасаючих тканинах (низхідний тік).

4.2.6. Чим відрізняється покривна тканина однорічного пагону дерева від такої ж у старого? Що спільного в їх функціях?

Однорічний пагін дерева вкритий шкіркою, яка вже на другий рік повністю замінюється корком. Корок не пропускає воду й поживні речовини, для газообміну в корку є особливі утвори (сочевички). У листках газообмін та транспірація, в основному, відбуваються через продихи. І шкірка, і корок виконують захисну функцію.

4.2.7. Які органи квіткових рослин називають вегетативними, а які генеративними? В чому полягає їх функціональна відмінність і що є спільного між ними?

Вегетативні органи квіткових рослин — це корінь та пагін. Вони забезпечують існування рослинного організму. Генеративні органи —

квітки, плоди, насіння — функціонують як спеціалізовані органи насіннєвого розмноження. Вегетативні органи теж можуть брати участь у розмноженні (вегетативне розмноження).

4.2.8. Для чого розпушують грунт?

Грунт розпушують для того, щоб поліпшити постачання коренів рослин повітрям та розчинами поживних речовин, зберегти вологу в ґрунті, стимулювати утворення бічних, додаткових коренів, що в кінцевому результаті приводить до збільшення врожайності.

4.2.9 У чому полягає різниця між трав'янистими рослинами, чагарниками та деревами?

Різниця між трав'янистими рослинами і чагарниками та деревами полягає в будові стебла. У дерев та чагарників стебло здерев'яніле, здатне до потовщення, в ньому є деревина та корок. Дерева відрізняються від чагарників наявністю єдиного головного стебла — стовбура, який на певній висоті розгалужується.

4.2.10. Картоплю вирощують — заради підземних запасаючих бульб. Чому ж треба боротися із колорадським жуком, який з'їдає листки?

Колорадський жук з'їдає листки і стебла картоплі, отже, зменшується асиміляційна поверхня. При цьому бульби не утворяться або будуть дрібні, бо до них з надземних зелених частин рослини поживні речовини надходять у недостатній кількості або ж не надходять взагалі.

4.2.11. Які одиниці нестатевого та вегетативного розмноження вищих рослин ви знаєте?

Одиницями нестатевого розмноження вищих рослин є спори, а вегетативного — вегетативні органи, їх частини або видозміни (кореневища, бульби, цибулини, живці, відсадки, відводки, кореневі паростки, вивідкові бруньки тощо).

4.2.12. Що являє собою щеплення: розмноження рослин кореневими паростками; розмноження рослин відсадками; розмноження рослин листковими живцями; пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину; розмноження рослин за допомогою кореневищ?

Пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину.

4.2.13. Що таке розмноження живцями: розмноження кореневими паростками; розмноження відсадками; розмноження листками; розмноження щепленням; розмноження вусами?

Розмноження живцями — це різновид вегетативного розмноження. Воно може здійснюватись листками, частинами пагонів або бічних коренів, які несуть бруньки.

4.2.14. У яких органах та тканинах рослин відкладаються запасні поживні речовини? Наведіть приклади.

Запасні поживні речовини відкладаються в коренях (коренеплоди буряка та ін.), пагонах (бульби картоплі, кореневища пирію, конвалії, цибулини цибулі та ін.), насінні (ендосперм пшениці, сім'ядолі квасолі, гороху, зародковий корінець грициків). Запасні поживні речовини відкладаються в основній тканині.

4.2.15. Чим зумовлені видозміни вегетативних органів рослин?

Видозміни вегетативних органів зумовлені змінами їх функцій чи умовами середовища зростання. Так, у посушливих районах листки кактусів перетворились на колючки, які виконують захисну функцію і не випаровують вологу, а стебла накопичують воду і стають соковитими. Здійснюючи функції западання поживних речовин пагони видозмінюються на кореневища, бульби, цибулини, корені — на коренеплоди та кореневі бульби.

4.2.16. Для чого підгортають картоплю та деякі інші городні рослини?

При підгортанні ґрунтом нижньої частини стебел з'являються додаткові корені, збільшується розгалуженість кореневої системи, її поглинаюча здатність, краще утримуються у вертикальному положенні стебла. Крім того, при підгортанні картоплі розвиваються підземні пагони — столони, на кінцях яких утворюються бульби. Таким чином збільшується врожайність городніх рослин.

4.2.17. Назвіть вегетативні органи квіткових рослин: соруси; квітка; пагін; корінь; спорангії; стебло.

Пагін; корінь.

4.2.18. Що таке розмноження живцями?

Розмноження живцями — це різновид вегетативного розмноження. Таким способом розмножують деякі кімнатні рослини, дерева і чагарники. Для цього використовують однорічні живці завдовжки 25-30 см, які висаджують у грунт навесні. Восени на живцях відростають додаткові корені і їх можна пересаджувати на постійне місце.

4.2.19. Що таке вставний ріст?

Наростання стебел рослин у довжину за рахунок твірної тканини, що знаходиться в нижній частині міжвузля. Вставний ріст характерний для всіх представників родини злакових.

4.2.20. Як відбувається регуляція процесу дихання в рослин?

Інтенсивність дихання в рослин залежить від активності процесів обміну і зростає при підвищенні температури. Дихання регулюється завдяки зміні інтенсивності газообміну при відкриванні та закриванні продихів.

4.2.21. Що таке вегетативне розмноження? Дайте визначення.

Розмноження вегетативними органами рослини або їх багатоклітинними частинами називають вегетативним розмноженням.

4.2.22. Які ви знаєте способи вегетативного розмноження рослин?

Це розмноження видозміненими пагонами (підземними — кореневищем, бульбою, цибулиною, надземними — вусами тощо), живцями, відводками та ін.

4.2.23. Яка функція механічних тканин? Де вони розміщені?

Механічні тканини надають міцності органам рослин. Для цих тканин характерні щільне розташування і міцне з'єднання клітин, потовщені клітинні оболонки (луб'яні, деревні волокна). Механічні тканини можуть складатись як з мертвих (склеренхіма), так і живих (коленхіма) клітин.

4.2.24. Які функції провідної тканини?

Основна функція провідної тканини — це проведення води та розчинених у ній поживних речовин. Крім того, провідні тканини забезпечують зв'язки між усіма частинами рослини. До складу провідної тканини входять провідні елементи: судини або трахеїди (ксилема) та ситоподібні трубки (флоема).

4.2.25. Назвіть основні органи квіткових рослин.

Корінь, пагін, квітка, плід.

4.2.26. Який склад клітинного соку рослин?

Клітинний сік знаходиться у вакуолях. Це водні розчини цукрів та інших органічних і неорганічних речовин; іноді наявні барвники (пігменти).

4.2.27. Яке значення для рослин має рух цитоплазми в клітинах?

Рух цитоплазми в клітинах сприяє переміщенню в клітинах різних речовин і підтримує постійність їх внутрішнього середовища (гомеостаз).

4.2.28. Що таке тканина? Які ви знаєте тканини рослин?

Групу клітин, що мають схожу будову, спільне походження і виконують однакові функції, називають тканиною. У рослин є покривні, твірні, провідні, механічні та основні тканини.

4.2.29. Що таке твірна тканина? Де вона знаходиться?

Це тканина, клітини якої постійно або періодично діляться. Клітини твірної тканини тонкостінні, мають велике ядро. Ця тканина знаходиться в точках і зонах росту — На кінчиках кореня, бруньки, у міжвузлях злаків, всередині стебла (камбій) або кореня (перицикл).

4.2.30. Що таке покривна тканина? Де вона знаходиться?

Це тканина, що захищає органи рослин від несприятливих впливів зовнішнього середовища, надмірного випаровування, проникнення шкідливих мікроорганізмів тощо. Розрізняють шкірку, або епідерму (складається з живих клітин) та корок (складається з мертвих клітин із здерев'янілими стінками).

4.2.31. Що таке щеплення рослин? Які ви знаєте методи щеплення рослин?

Щеплення — це спосіб штучного поєднання різних рослин. Воно полягає у пересадженні частини однієї рослини на другу. Пересаджену рослину (живець або вічко) називають прищепою, а ту, на яку пересаджують, — підщепою. Після їх зростання утворюється нова особина. Розрізняють такі основні види щеплення: копулювання (щеплення живцем), окулювання (щеплення вічком), щеплення зближенням, щеплення під кору тощо.

4.2.32. Які основні спільні функції виконують корінь і стебло?

У стебла і в коренів є такі спільні функції: провідна, механічна, запасаюча, іноді — фотосинтезуюча.

4.2.33. Чи дихають рослини вдень?

Так, дихають.

4.2.34. Що таке коренеплоди? Яке їх значення?

Це видозміна головного кореня і нижньої частини стебла. Її виникнення пов'язане з виконанням додаткової функції — запасанням поживних речовин (морква, буряк тощо).

4.2.35. Яке значення кореневого чохлика?

Кореневий чохлик захищає верхівку кореня з точкою росту від механічних пошкоджень твердими частинами ґрунту. При руйнуванні клітин кореневого чохлика утворюється слиз, який сприяє проникненню кореня вглиб ґрунту.

4.2.36. Що таке провідна зона кореня? Які її функції?

Провідна зона кореня розташована над всисною. По судинах провідної зони вода з розчиненими в ній мінеральними речовинами, яку поглинає корінь, під дією кореневого тиску і всисної сили піднімається до стебла.

4.2.37. Яка будова кореневої системи дводольної рослини?

Дводольним рослинам притаманна стрижнева коренева система. Для неї характерна наявність вираженого головного кореня, від якого відходять бічні корені першого, другого і т.д. порядків.

4.2.38. Яка будова кореневої системи однодольної рослини?

Однодольним рослинам притаманна мичкувата коренева система — головний корінь не виражений або відсутній, вона в основному складається з додаткових коренів.

4.2.39. Що таке кореневий живець і кореневий паросток?

Кореневий живець — це відрізок кореня завдовжки 15-20 см. із сплячими бруньками, що слугують для вегетативного розмноження рослини (малина, кульбаба). На коренях деяких рослин із сплячих бруньок розвиваються кореневі паростки, особливо часто вони з'являються при захворюванні чи загибелі материнської рослини (осика, слива, тополя).

4.2.40. Що таке кореневище у рослин?

Це видозмінений підземний пагін. Як і надземні пагони, кореневище має бруньки, а також плівчасті лусочки — видозмінені листки.

4.2.41. Яка будова кореневого волоска?

Кореневий волосок — це видовжений виріст клітин шкірки кореня. Має клітинну оболонку, під якою міститься цитоплазма, ядро, безбарвні пластиди і вакуоля з клітинним соком.

4. 2.42. Роль судин у корені рослини.

По судинах рухається вода з мінеральними речовинами, яка надходить через кореневі волоски з ґрунту (висхідний тік). У певних випадках по них у надземну частину рослини можуть надходити запасні поживні органічні речовини (наприклад, за умов розвитку надземної частини з коренеплоду).

4.2.43. Типи кореневих систем. Основні ознаки. Наведіть приклади.

Залежно від особливостей будови розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу та мичкувату. Стрижнева коренева система має добре розвинений головний корінь (капуста, соняшник). У мичкуватої головний корінь не розвинутий або відсутній, основна маса коренів кореневої системи складається з додаткових коренів (жито, пшениця).

4.2.44. Де містяться судини в корені; в корі, у центральній частині.

У центральній частині (центральному циліндрі).

4.2.45. Чи дихають корені?

Так, при диханні клітини кореня поглинають кисень і виділяють вуглекислий газ. У деяких видів рослин навіть розвиваються спеціальні дихальні тканини (аеренхіма). Це переважно рослини вологих тропіків і заболочених місць. У них є повітряні корені (деякі тропічні орхідеї, болотний кипарис).

4.2.46. Яке значення видозмінених коренів у житті рослин?

Видозмінені корені мають таке значення для рослин: запасають поживні речовини (кореневі бульби та коренеплоди), додатково постачають рослини киснем (повітряні корені), прикріплюють рослини до опори (додаткові корені - причіпки). У рослин — паразитів є корені-присоски, за допомогою яких вони висисають поживні речовини з рослини — хазяїна, а у рослин — епіфітів (тропічні орхідеї), які оселяються на стовбурі дерев, є повітряні корені, за допомогою яких зони отримують воду та поживні речовини з вологого повітря. Існують і опорні корені (панданус та ін.).

4.2.47. Де знаходиться зона росту кореня?

Під чохликом міститься зона поділу (з точкою росту), де клітини весь час діляться, а вище знаходиться зона розтягування. Ці ділянки кореня разом утворюють зону росту.

4.2.48. Які рослини в природі розмножуються кореневими паростками?

Розмноження кореневими паростками — це різновид вегетативного розмноження. Вони виникають з додаткових бруньок на коренях. Коли ділянки коренів, які зв'язують їх з материнською рослиною, відмирають або пошкоджуються, кореневі паростки стають самостійною рослиною. У природі так розмножуються тополя, горобина, черемха, осика, вишня, слива, бузок, осот.

4.2.49. Охарактеризуйте мичкувату кореневу систему.

Мичкувата коренева система характерна для більшості видів рослин класу Однодольні. Найважливішою ознакою такої кореневої системи є те, що головний корінь в дорослих рослин відсутній або не виражений. Він закладається на початку онтогенезу і зародковий корінець має всі його ознаки, але згодом ріст його різко сповільнюється. Бічні і додаткові корені швидко ростуть і згодом головний корінь неможливо розрізнити, а в деяких видів він відмирає. Відсутній головний корінь і у тих дводольних рослин, які розвиваються зі стеблових живців.

4.2.50. Що таке додаткові корені?

Додатковими коренями називаються корені, які утворюються на інших органах рослин. Часто додаткові корені утворюються на нижній частині стебла (кукурудза), на живцях (при вкоріненні гілок верби або тополі) і на підземних пагонах — кореневищах (конвалія) чи на листках (бегонія).

4.2.51. Наведіть приклади рослин, у яких розвиваються додаткові корені.

Додаткові корені розвиваються в багатьох рослин. Вони можуть бути стеблового або листкового походження. В одних рослин вони виникають при підгортанні (картопля, помідори), в інших формуються і в звичайних умовах (кукурудза, бегонія).

4.2.52. Що таке коренева система? Охарактеризуйте стрижневу кореневу систему.

Коренева система — це сукупність усіх коренів рослини. У стрижневій кореневій системі добре розрізняється головний корінь, від якого відходять бічні корені першого, другого, третього і т.д. порядків. Стрижнева коренева система характерна для дводольних рослин.

4.2.53. Назвіть видозміни коренів, пов'язаних із запасанням поживних речовин.

Корінь — це один з вегетативних органів рослини, який виконує такі основні функції: вбирає воду і мінеральні речовини з ґрунту, транспортує воду і мінеральні речовини до стебла й листків, механічно утримує рослини в певному положенні. Разом з тим, виконуючи інші функції, в тому числі запасання поживних речовин, корінь може видозмінюватися в коренеплоди і кореневі бульби.

4.2.54. Які з наведених видозмін є видозмінами кореня: колючки (барбарис); коренеплід (буряк); причіпки (виноград); присоски (омела); причіпки (плющ)?

Коренеплід (буряк); присоски (омела); причіпки (плющ).

4.2.55. Які з наведених рослин утворюють коренеплоди: соняшник; батат; буряк; квасоля; ріпа; морква?

Буряк; ріпа; морква.

4.2.56. Яка частина рослин є видозміненими коренями: кореневища; цибулини; коренеплоди; ризоїди?

Коренеплоди.

4.2.57. За яких умов стрижнева коренева система перетворюється на мичкувату?

Стрижнева коренева система може перетворитися на мичкувату, якщо буде знищений або пошкоджений її головний корінь. Тоді почнуть розвиватися додаткові корені. Така коренева система перетвориться на мичкувату.

4.2.58. У чому полягають особливості кореневої системи болотних рослин?

У зв'язку з бідністю на кисень та надмірним зволоженням фунту болотні рослини мають поверхневу або неглибоку кореневу систему. Для рослин вологих тропічних лісів характерна наявність дихальних коренів (болотний кипарис, монстера).

4.2.59. Які органи проростка з'являються в першу чергу при проростанні насіння?

В першу чергу при проростанні насіння з'являється молодий корінь, що розвивається із зародкового корінця, для закріплення рослини в субстраті. Потім починає розвиватись зародковий пагін.

4.2.60. Поясніть різницю між коренеплодами та кореневими бульбами. Наведіть приклади.

Коренеплід — це потовщений головний корінь, в якому відкладаються поживні речовини. В утворенні коренеплоду беруть участь також коренева шийка і нижня частина стебла (морква, буряк). Кореневі бульби ж утворюються в результаті потовщення бічних або додаткових коренів (пшінка, батат, жоржина).

4.2.61. Чим бічні корені відрізняються від додаткових?

Бічні корені є відгалуженнями головного кореня. Додаткові корені розвиваються не з кореня, а з інших частин рослини — стебла, листків.

4.2.62. Що таке генеративні бруньки?

Бруньку, з якої розвивається квітка або суцвіття, називають генеративною.

4.2.63. Чим відрізняються вусики гороху від вусиків огірка?

Вусики гороху є видозміненими листками, а вусики огірка — видозміненими пагонами.

4.2.64. Чим відрізняється процес росту стебла берези від росту стебла пшениці?

Для берези характерний верхівковий ріст, а для пшениці — вставний (інтеркалярний).

4.2.65. Чому листки багатьох рослин втрачають восени зелений колір?

Восени листки багатьох рослин втрачають зелений колір тому, що при зменшенні світлового дня процес фотосинтезу гальмується, хлорофіл руйнується і стають помітними жовті та червоні пігменти.

4.2.66. Чому більшість дерев скидає на зиму листки?

Листопадні дерева скидають на зиму листки. Це є пристосуванням до зменшення випаровування води восени та взимку. При низькій температурі поглинання води коренями значно зменшується, що призвело б рослини до водного дефіциту. Крім того, наявність листків з великою площею листкової поверхні збільшило б масу снігу, який затримувався б на гілках.

4.2.87. У чому полягають функціональні відмінності між стеблом дуба і стеблом кактусів?

Стебло кактусів виконує фотосинтезуючу функцію, якої не виконує стебло дуба, а також запасає воду.

4.2.68. Як по зрізаному стовбуру визначити вік дерева і в яких умовах воно росло?

Вік дерева можна визначити за річними кільцями приросту, які помітні у деревині. Осінні клітини дрібні, а весняні, що утворилися наступного року і знаходяться поруч з ними, великі і з відносно тонкими оболонками. Вузькі річні кільця свідчать про нестачу вологи, освітлення та погане живлення.

4.2.69. У яких місцезростаннях можна знайти рослини, листки яких мають товсту кутикулу та велику кількість продихів?

Рослини значно освітлених та сухих місцезростань мають товсту кутикулу (захисний шар), бо вона захищає листки від перегрівання та висихання, а значна кількість продихів, регулюючи процес випаровування, захищає рослину від перегрівання у жарку погоду і забезпечує інтенсивне поглинання води кореневою системою.

4.2.70. Для рослин яких місцезростань характерні розсічена листкова пластинка, значна опушеність, велика кількість ефіроолійних залозок у листках?

Такі ознаки мають рослини сухих місцезростань: степів, напівпустель, кам'янистих схилів.

4.2.71. У яких умовах можна знайти рослини, листки яких мають дуже тонку кутикулу (захисний шар) і малу кількість продихів?

Дуже тонкий захисний шар (кутикулу) і малу кількість продихів мають водні рослини та рослини вологих та затінених місцезростань.

4.2.72. Яка будова генеративної бруньки?

Генеративну бруньку вкривають луски, а на зачатковому стеблі розміщені зачаткові квітки або суцвіття.

4.2.73. Що таке конус наростання стебла?

Конусом наростання називають верхівкову частину стебла або кореня, які ростуть. Він утворений твірною тканиною.

4.2.74. Яка зовнішня будова листка?

Листок складається з листкової пластинки і черешка (якщо черешка немає, то листок називається сидячим). У багатьох рослин (злаків, зонтичних) нижня частина листка розширена і охоплює стебло, утворюючи піхву. У деяких рослин біля основи листка утворюються особливі вирости — прилистки, що мають різноманітний вигляд і форму. Листкові пластинки розрізняються за формою, ступенем розсіченості, розмірами.

4.2.75. Яке жилкування листків однодольних рослин: паралельне; дугове, сітчасте; паралельне та дугове; без жилкування?

Паралельне та дугове.

4.2.76. Яке жилкування листків дводольних рослин: паралельне; дугове; сітчасте; без жилкування; паралельне та дугове?

Сітчасте.

4.2.77. Які видозміни пагонів ви знаєте? Наведіть приклади.

Видозміни органів рослини пов'язані головним чином з виконанням ними додаткових функцій. Найбільш поширеними видозмінами пагонів є такі, що мають пристосувальне значення до умов зовнішнього середовища, а також видозміни, пов'язані із запасанням поживних речовин. Наприклад, підземні видозмінені пагони (кореневище, бульба, цибулина, бульбоцибулина), надземні видозміни (колючки, вусики тощо).

4.2.78. Яку внутрішню будову має багаторічне стебло дерев'янистої рослини?

Внутрішня будова стебла дерев'янистої рослини така: корок, первинна кора, луб з розміщеними а ньому луб'яними волокнами і ситоподібними трубками, камбій, деревина, що має судини і волокна механічної тканини (дерев'яні волокна), серцевина.

4.2.79. Що таке річні кільця? Як вони утворюються?

Це шар приросту деревини за один вегетаційний період. Межа між осінніми та весняними шарами зумовлена різними за будовою судинами (восени — товстостінні, навесні — тонкостінні). Ця межа відокремлює деревину минулого року від деревини наступного.

4.2.80. Які функції стебла?

Стебло утворює і несе на собі бруньки й листки, забезпечує транспортування води, мінеральних та органічних речовин, слугує для вегетативного розмноження, в ньому може відбуватися процес фотосинтезу. Отже, стебло зв'язує в єдине ціле всі частини рослини.

4.2.81. За якими ознаками класифікують бруньки?

Бруньки класифікують за різними ознаками, найчастіше за способом розміщення. Так, розрізняють бруньки верхівкові та бічні (пазушні, додаткові). За функціональним призначенням виділяють бруньки генеративні, вегетативні та змішані.

4.2.82. Що таке вузли та міжвузля стебла?

Місце прикріплення листків до стебла називають вузлами. Відстань між двома найближчими вузлами — це міжвузля.

4.2.83. Що таке пагін? З чого він розвивається?

Пагін — вегетативний орган рослини. Він складається з осьової (стебла) та бічних (листків) частин. Розрізняють пагони вегетативні та генеративні.

4.2.84. Як розміщуються листки на стеблі? Наведіть приклади.

Способи розміщення листків на стеблі: чергове (береза, соняшник), супротивне (клен, бузок), кільцями або мутовками (елодея).

4.2.85. Які ви знаєте типи бруньок за їх розташуванням?

За розташуванням розрізняють верхівкові і бічні. Бічні бруньки можуть бути пазушними (розвиваються у пазухах листків) та додатковими (розвиваються в інших місцях пагонів та на коренях).

4.2.86. Що таке вегетативні бруньки?

Бруньку, з якої розвивається зачатковий пагін, називають вегетативною. Бруньку вкривають брунькові луски. На зачатковому стеблі розміщені зачаткові листки, в пазухах цих листків знаходяться зачаткові бруньки.

4.2.87. Що таке листкові живці?

Один з видів вегетативного розмноження — висаджування листків рослин у вологий пісок. При цьому на них розвиваються додаткові бруньки та додаткові корені (сенполія, бегонія).

4.2.88. Що таке жилкування листків? Які види жилкування ви знаєте?

Жилкуванням називається розташування судинно-волокнистих пучків (жилок) у листкових пластинках. Розрізняють такі основні типи жилкування: паралельне (злаки, осоки), дугове (конвалія), сітчасте (береза, смородина).

4.2.89. Чим відрізняються складні листки від простих? Наведіть приклади тих та інших.

Прості листки мають лише нерозгалужений черешок і одну листкову пластинку (яблуня, береза), а складні — кілька малих листків, розміщених на основному черешку (конюшина, акація, горох, ясен). Простий листок завжди відпадає цілком, а складний — може відпадати окремими частинами.

4.2.90. У яких рослин супротивне листкорозміщення: в елодеї; берези; бука; дуба; бузку; клена; хвощів; плаунів?

У бузку, клена.

4.2.91. Яке значення листопадності?

Листопад — це пристосування рослин до зменшення випаровування води восени і взимку, а у рослин посушливих місцезростань — влітку.

4.2.92. Які ви знаєте видозміни листків?

Розрізняють такі видозміни листків: колючки (кактуси, барбарис), лусочки (аспарагус), вусики (горох, горошок), своєрідно змінені листки комахоїдних рослин (росичка). Листки видозмінюються у зв'язку з пристосуванням до виконання певних функцій (так, вусики гороху є пристосуванням рослин до виття по підпорках).

4.2.93. Які функції листка: поглинання поживних речовин; виділення продуктів метаболізму; синтез органічних речовин; забезпечення транспорту води, мінеральних та органічних речовин; запасання поживних речовин; участь в утворенні плодолистків; газообмін; розмноження?

Виділення продуктів метаболізму, синтез органічних речовин, забезпечення транспорту води, мінеральних та органічних речовин, запасання поживних речовин, участь в утворенні плодолистків, газообмін, вегетативне розмноження.

4.2.94. Що таке стеблові живці?

Це ділянки однорічного здерев'янілого пагона, які використовують для вегетативного розмноження.

4.2.95. Які листки називають складними? Наведіть приклади.

Складними називають листки, які складаються з кількох листкових пластинок, з'єднаних з головним черешком невеликими черешечками (наприклад, у жовтої акації, суниць, гіркокаштану).

4.2.96. Чим ви можете пояснити виникнення видозмін листків?

Видозміни відбуваються в процесі еволюції як пристосування до певних умов навколишнього середовища, а також пов'язані з виконанням неспецифічних функцій. Такими видозміненими листками є вусики гороху, соковиті луски цибулини, колючки кактусів тощо.

4.2.97. Що таке жилки листка? Яка їх роль?

У жилках листка знаходяться ситоподібні трубки, судини та механічні волокна. Тому жилки, які становлять судинно-волокнисті пучки, виконують провідну та опорну функції.

4.2.98. Що таке продихи? Яка їх роль у листку?

Продих складають дві зелені бобоподібної форми клітини, які, прилягаючи одна до одної, утворюють продихову щілину. Через неї відбувається газообмін та випаровування води. Регулюючи розміри продихової щілини рослини, таким чином, регулюють інтенсивність цих процесів.

4.2.99. Що таке столони?

Столони — це тонкі з довгими міжвузлями горизонтальні пагони в деяких рослин. Розрізняють підземні і надземні (у суниць) столони. На підземних столонах утворюються бульби і цибулини. Надземні столони (вуса) вкорінюються у своїх вузлах.

4.2.100. Охарактеризуйте бульбу як видозміну стебла.

Стеблова бульба — це видозміна пагона, верхівкове потовщення столону. Має бруньки (або вічка).

4.2.101. Охарактеризуйте цибулину як видозмінений пагін.

На короткому плоскому стеблі (денці) містяться видозмінені листки (соковиті луски). У їх пазухах розміщена одна або кілька бруньок. Зовнішні луски сухі й виконують захисну функцію. Від денця цибулини відходять додаткові корені.

4.2.102. Що таке листкова мозаїка?

Листкова мозаїка — це спосіб розміщення листків таким чином, що вони майже не затінюють один одного (наприклад, у кульбаби).

4.2.103. Яка внутрішня будова листка?

Під епідермою, яка із зовні вкриває листок (з верхнього і нижнього боків), знаходиться основна тканина, що складається з живих клітин з великою кількістю хлоропластів. Провідна тканина входить до складу су-динно-волокнистих пучків. До складу епідерми у великій кількості (до 600 на 1 мм3) входять і продихові клітини.

4.2.104. Наведіть приклади одностатевих та двостатевих квіток у покритонасінних рослин.

Двостатеві: яблуня, груша, слива, суниця, жовтець. Одностатеві: коноплі, тополя, кукурудза. У кукурудзи чоловічі квітки зібрані на верхівці у волотеподібні суцвіття, а жіночі — в суцвіття початок, що, як правило, формуються в пазухах листків.

4.2.105. Які типи суцвіть характерні для таких рослин: примула, морква, айстра, соняшник, капуста, подорожник конюшина, пшениця, черемха, кукурудза?

Зонтик: примула (простий), морква (складний); кошик: айстра, соняшник; китиця: капуста, черемха; колос: подорожник (простий), пшениця (складний); початок: кукурудза (жіноче суцвіття); голівка: конюшина.

4.2.106. Чим відрізняються суцвіття колос і початок?

Колос і початок мають сидячі квітки, але в колоса вони на тонкій осі, а в початку — на потовщеній.

4.2.107. Назвіть характерні ознаки вітрозапильних рослин.

Ознаки вітрозапильних рослин: віночок непомітний або редукований, тичинки розташовані відкрито, пиляки на довгих нитках, приймочки великі, часто перисті, утворюється велика кількість пилку, запаху та нектару немає.

4.2.108. Чим відрізняються між собою однодомні та дводомні рослина? Наведіть приклади таких рослин.

Однодомні — це рослини, 8 яких тичинкові та маточкові квітки знаходяться на одній рослині. Це кукурудза, огірок та ін. У дводомних рослин тичинкові квітки розміщуються на одних рослинах, а маточкові — на інших. Це коноплі, тополя, верба та ін.

4.2.109. Що таке суцвіття? Яке біологічне значення суцвіть?

Суцвіття — це сукупність квіток однієї рослини, розміщених певним чином близько одна біля одної. Суцвіття утворюють здебільшого рослини, що мають дрібні квітки. Зібрання квіток разом підвищує імовірність їх запилення. Крім того, суцвіття утворює більшу кількість плодів порівняно з окремими квітками.

4.2.110. Що таке суцвіття початок? Його ознаки.

Суцвіття початок подібне за ознаками до складного колоса. Однак центральна вісь, на якій розміщені сидячі квітки, значно розростається, вона м'ясиста. Початок закритий кількома або багатьма обгортками (захисні зелені листки). Наприклад, жіночі квітки кукурудзи зібрані у суцвіття початок.

4.2.111. Що таке оцвітина? Типи оцвітини. Наведіть приклади квіток з різними типами оцвітини.

Оцвітина складається з віночка і чашечки однієї квітки. Оцвітина буває подвійною (є чашечка і віночок), як у суниці, гороху; простою віночкоподібною (вся має яскраве забарвлення) — у лілії, тюльпана;

4.2.121. Що таке суцвіття колос? Які його ознаки? Наведіть приклади.

Розрізняють колос простий і складний. Простий колос утворюють квітки, що не мають квітконожок (сидячі) і розміщені на спільній осі суцвіття (подорожник). На спільній осі складного колоса сидять кілька колосків, кожен з яких утворений кількома квітками (жито, пшениця, ячмінь).

4.2.122. Яка будова маточки?

Приймочка, стовпчик, зав'язь із насіннєвими зачатками, розташованими на стінках гнізда (або гнізд) зав'язі.

4.2.123. Яка будова тичинки?

Тичинкова нитка та пиляк. Пиляк складається з двох частин, які сполучаються продовженням тичинкової нитки. В них знаходяться порожнини — гнізда пиляка, у якому утворюються пилкові зерна.

4.2.124. Яка схематична будова типової квітки?

Квітконіжка, квітколоже, чашолистки, пелюстки, тичинки, маточка (або маточки).

4.2.125. В яких із названих рослин суцвіття — простий зонтик: кукурудзи; вишні; верби; смородини; волоського горіха?

У вишні.

4.2.126. В яких із названих рослин суцвіття — складний зонтик: у гороху; конюшини; моркви; суниці?

У моркви.

4.2.127. В яких із названих рослин суцвіття — початок: бузку; горобини; соняшника; кукурудзи?

У кукурудзи.

4.2.128. В яких із названих рослин суцвіття — голівка: конюшини; черемхи; кульбаби; тополі?

У конюшини.

4.2.129. В яких із названих рослин суцвіття — складний колос: капусти; вівса; горобини; яблуні?

У вівса.

4.2.130. В яких із названих рослин суцвіття — простий колос: ячменя, ліщини, подорожника, тополі?

У подорожника.

4.2.131. В яких із названих рослий суцвіття — китиця: капусти; айстри; у кукурудзи; примули?

У капусти.

4.2.132. В яких із названих рослин суцвіття — кошик: капусти; соняшника; картоплі; перстача?

У соняшника.

4.2.133. Що таке насіннєвий зачаток і яка його будова у квіткових рослин?

Насіннєвий зачаток, в якому розвивається група відносно великих клітин, серед яких виділяється гаплоїдна яйцеклітина та центральна клітина із вторинним диплоїдним ядром, у квіткових рослин утворюється всередині зав'язі маточки. Це утвір, з якого після запліднення розвивається насінина. Насіннєвий зачаток має багатошаровий покрив, який на верхівці зачатка не зростається, утворюючи пилковхід, через який пилкова трубка проникає всередину насіннєвого зачатка.

4.2.134. Як відбувається процес запліднення у квіткових рослин?

Запліднення — це злиття двох статевих клітин. У квіткових рослин чоловічі гамети (сперми) дуже дрібні, а жіночі (яйцеклітини) значно більші. Пилкове зерно, потрапивши на приймочку, проростає в пилкову трубку під дією ферментів, які виділяються клітинами приймочки. Пилкова трубка проникає між клітинами стовпчика і вростає в порожнину зав'язі. Генеративна клітина звичайно поділяється ще в пилковій трубці на два спермії, з яких один зливається з яйцеклітиною (утворюючи зиготу, з якої розвивається зародок), а другий — з центральною диплоїдною клітиною і дає початок ендосперму (тканина, клітини якої містять запасні поживні речовини).

4.2.135. У чому суть процесу подвійного запліднення?

Суть подвійного запліднення полягає в тому, що в процесі запліднення один із сперміїв, що проникають усередину насіннєвого зачатка, зливається з гаплоїдною яйцеклітиною, утворюючи зиготу, а інший — з диплоїдним центральним ядром і дає початок ендосперму. Процес подвійного запліднення квіткових рослин відкрив професор Київського університету Святого Володимира (тепер — Київського національного університету імені Тараса Шевченка) С. Г. Навашин у 1898 р.

4.2.136. Що являє собою плід ягода? Наведіть приклади.

Ягода — соковитий плід з м'якоттю, вкритий зверху тонкою шкіркою. Всередині плода знаходиться дрібне насіння. Плід ягода характерний для смородини, помідорів, винограду, аґрусу.

4.2.137. Що являє собою плід кістянка? Наведіть приклади.

Кістянка — плід з тонкою шкіркою, соковитим середнім шаром і твердим внутрішнім шаром оплодня — дерев'янистою кісточкою, всередині якої знаходиться одна насінина. Кістянка розвивається у вишні, сливи, персика.

4.2.138. Що являє собою плід сім'янка? Наведіть приклади.

Сім'янка — сухий плід із шкірястим оплоднем, який оточує єдину насінину, але не зростається з нею. Характерна для соняшника, жоржини.

4.2.139. Що являє собою плід зернівка? Наведіть приклади.

Зернівка — сухий плід, в якого плівчастий оплодень зростається з насіннєвою шкіркою єдиної насінини. Характерна для пшениці, кукурудзи.

4.2.140. Що являє собою плід біб? Наведіть приклади.

Біб — сухий плід, що розкривається двома стулками, до яких прикріплені насінини з верхівки до основи. Плід бобу, квасолі, акації, інших бобових.

4.2.141. Що являє собою плід стручок? Наведіть приклади.

Сухий плід, що складається з двох стулок, які розкриваються 8Ід основи до верхівки, і має перетинку з насінням. Плід стручок у капусти, редиса, інших хрестоцвітих (капустяних).

4.2.142. Що являє собою плід коробочка? Наведіть приклади.

Сухий плід у вигляді коробочки різної форми, насіння з якого висипається через спеціальні отвори (мак), тріщини (дурман), через отвір, закритий кришечкою (блекота) чи внаслідок розтріскування стулок (бавовник).

4.2.143. Яким дослідом можна довести наявність мінеральних речовин у насінні?

Спалюванням. Органічні речовини згорять, а мінеральні залишаться у вигляді попелу.

4.2.144. Яким дослідом можна продемонструвати наявність жирів у насінні?

Розчавити насінину, загорнувши її в промокальний папір. На ньому залишиться масна пляма.

4.2.145. Як можна довести наявність білків, вуглеводів у насінні?

Слід взяти подрібнене насіння, наприклад пшениці, зробити з нього тісто і, поклавши його в марлю, промити водою. Вода помутнішає, а в марлі залишиться тягуча клейка маса. Це клейковина, або рослинні білки. Коли в склянку з каламутною водою, де промивалося тісто, додати краплину йоду, вміст посинішає, що свідчить про наявність вуглеводів (крохмалю).

4.2.146. Що таке однонасінний плід? Що таке багатонасінний плід? Наведіть приклади.

Однонасінні плоди містять лише одну насінину (кістянка, зернівка, сім'янка), а багатонасінні — багато насінин (ягода, коробочка, біб, стручок).

4.2.147. Які умови необхідні для проростання насіння?

Для проростання насіння потрібні тепло, волога й наявність кисню. А для проростання деяких видів рослин необхідне ще й світло (салат — латук).

4.2.148. Де знаходяться запасні поживні речовини в насінині?

Запасні поживні речовини можуть знаходитись в ендоспермі, сім'ядолях (квасоля) або зародковому корінці (грицики).

4.2.149. Який хімічний склад насіння?

Органічні і мінеральні сполуки та вода.

4.2.150. Яке значення має ендосперм для проростання насіння?

У клітинах ендосперму знаходяться поживні речовини, які використовує зародок рослини, а згодом — і проросток.

4.2.151. З чого розвивається зародок у покритонасінних рослин: із насіннєвого зачатка; із зиготи; із стінок зав'язі?

Із зиготи.

4.2.152. З чого розвивається насінина покритонасінних рослин: із насіннєвого зачатка; із зиготи; із стінок зав'язі?

Із насіннєвого зачатка.

4.2.153. З чого розвивається оплодень у покритонасінних рослин: із насіннєвого зачатка; із зиготи; із стінок зав'язі?

Із стінок зав'язі.

4.2.154. За якими ознаками плоди поділяють на сухі й соковиті?

Стиглі соковиті плоди мають в оплодні соковитий м'якуш. Стиглі сухі плоди соковитого м'якуша не мають.

4.2.155. Які пристосування для розповсюдження мають плоди або насіння?

Насіння, яке розповсюджується вітром, має крилоподібні вирости (клен), чубок волосків (парашутики кульбаби), пухнасті волоски (тополя), а тваринами — гачкуваті вирости (лопух). Огірок-пирскач вистрілює своє насіння.

4.2.156. Які типи плодів ви знаєте?

Плоди бувають сухі багатонасінні, сухі однонасінні, соковиті багатонасінні, соковиті однонасінні, супліддя.

4.2.157. Наведіть приклади сухих однонасінних плодів.

4.2.158. Горіх; зернівка, сім'янка.

4.2.159. Наведіть приклади сухих багатонасінних плодів.

Коробочка, біб, стручок.

4.2.160. Наведіть приклади соковитих однонасінних плодів.

Кістянка.

4.2.161. Наведіть приклади соковитих багатонасінних плодів.

Ягода, яблуко.

4.2.162. Які з названих рослин мають розкривні сухі плоди: соняшник; ліщина; пшениця; абрикос; квасоля?

Квасоля.

4.2.182. Які функції властиві достиглим плодам, на відміну від зелених та зав'язі? Що спільне в їхніх функціях?

Зав'язь та зелений оплодень виконують функцію захисту насіннєвих зачатків та насіння, що розвивається. Крім того, вони забезпечують оптимальні умови для розвитку насіння. Зрілий плід, крім того, забезпечує розповсюдження насіння.

4.2.163. Чи можна назвати тичинки та маточки статевими органами квіткових рослин? Відповідь обґрунтуйте.

Тичинки та маточки не можна назвати статевими органами рослини, тому що в них утворюються не безпосередньо статеві клітини (гамети), а відповідно пилок і зародкові мішки, які являють собою статеве покоління (чоловічий та жіночий гаметофіт).

4.2.164. Виходячи з уявлення про те, що квітка — це видозмінений пагін, назвіть частини квітки, що мають стеблове та листкове походження.

Стеблове походження мають квітконіжка та квітколоже, а чашолистки, пелюстки, маточки та тичинки походять від листків.

4.2.165. Поясніть значення появи плоду в процесі еволюції рослин.

Поява плоду в процесі еволюції (у покритонасінних) має дуже важливе значення як пристосування для захисту та розповсюдження рослин на значні відстані (лопух, череда, кульбаба). Найрізноманітніші способи розкривання плодів та розсіювання насіння (коробочки — балісти, вистрілювання плодів) значно розширюють арсенал можливостей поширення виду.

4.2.166. Які з названих рослин мають соковиті плоди: абрикос; вероніка; півонія; капуста?

Абрикос.

4.2.167. Яка будова зародка насінини?

Зародок насінини складається з зародкового корінця, зародкового стебла, на верхівці якого знаходиться зародкова брунька, однієї чи двох сім'ядолей (зародкових листочків).

4.2.168. Чи правильний вислів "стручок гороху?" Поясніть.

Оскільки в гороху та багатьох інших бобових плід біб, то вислів "стручок гороху" неправильний.

4.2.169. За якими ознаками класифікують плоди?

Плоди класифікують за вмістом води в оплодні, походженням, особливостями розкриття, кількістю насіння, його розміщенням.

4.2.170. З чого утворюються плоди: з квітки; з маточки; з квітколожа; з тичинок; з чашолистків; з пелюсток; із зав'язі?

Із зав'язі. В утворенні плодів можуть брати участь і інші частини квітки: квітколоже тощо.

4.2.171. У чому полягає суттєва відмінність справжніх плодів від несправжніх?

Справжні плоди утворюються лише із стінок зав'язі, а в утворенні несправжніх плодів, крім стінок зав'язі, беруть участь й інші частини квітки (квітколоже, частково чашолистки та пелюстки).

4.2.172. У чому полягає різниця в будові плодів хрестоцвітих (капустяних) та бобових?

Плід хрестоцвітих (капустяних) — стручок або стручечок; насіння в ньому розміщується на серединній плівчастий перегородці. Плід бобових — біб; насіння прикріплюється до стінок стулок плоду.

4.2.173. Для представників яких відомих вам родин характерний однаковий тип будови плодів? Як називаються такі плоди? Назвіть види рослин різних родин, що мають однакові типи плодів.

Однаковий тип плодів — коробочка та ягода — характерний для представників родин пасльонових та лілійних. Представники: тюльпан, лілія (родина Лілійні), блекота, тютюн (родина Пасльонові).

4.2.174. Як використовуються бурі та червоні морські водорості?

У хімічній промисловості з бурих та червоних морських водоростей виробляють йод, калійні солі, целюлозу, спирт тощо. З червоних водоростей добувають агар-агар, є види, що використовуються в їжу людиною та як корм для худоби.

4.2.175. Дайте загальну характеристику зелених водоростей.

Зелені водорості характеризуються еукаріотичним типом будови клітин, оксигенним фотосинтезом (тобто фотосинтезом з поглинанням вуглекислого газу та виділенням кисню), зеленим забарвленням хлоропластів, наявністю крохмалю як запасної поживної речовини. Зелені водорості бувають одноклітинними (наприклад, хламідомонада або хлорела), колоніальними (вольвокс) та багатоклітинними (улотрикс, спірогіра). Розмножуються вегетативно (фрагментацією багатоклітинних ниток — улотрикс, спірогіра), нестатево (зооспорами — хламідомонада, улотрикс; автоспорами — хлорела) та статевим шляхом (за участю гамет — хламідомонада, улотрикс; кон'югацією — спірогіра). Поширені переважно в прісних водоймах, деякі види живуть у морях, ґрунті тощо. Є види, здатні вступати 8 симбіоз з іншими організмами (грибами, кишковопорожнинними тощо).

4.2.176. Дайте загальну характеристику морських бурих і червоних водоростей.

Бурі й червоні водорості відносяться до еукаріотичних рослин. Поширені переважно в морях. Тіло морських бурих та червоних водоростей багатоклітинне, як правило, добре помітне неозброєним оком, нерідко розчленоване на ризоїди, за допомогою яких рослина прикріплюється до субстрату, та утвори, подібні до вегетативних органів вищих рослин (наприклад, стебло та листову платівку в ламінарії). Червоні водорості відрізняються від бурих червоним забарвленням пластид та відсутністю клітин, які мають джгутики. Пластиди бурих водоростей забарвлені в жовтий або коричневий колір. З бурих водоростей як їстівний продукт та сировина для отримання біологічно активних речовин людиною широко використовується ламінарія (морська капуста), поширена в північних морях та на Далекому Сході, з червоних — анфельція, з якої видобувають агар-агар.

4.2.177. Яка будова хламідомонади?

Хламідомонада — одноклітинна зелена водорость. Вкрита прозорою щільною оболонкою, під якою знаходяться цитоплазма з ядром, червоним вічком, двома пульсуючими (скоротливими) вакуолями та чашоподібним хлоропластом. Рухається за допомогою двох джгутиків. Живлення відбувається за допомогою процесу фотосинтезу; може вбирати розчинені у воді органічні речовини через оболонку.

4.2.178. Як відбувається розмноження хламідомонади статевим способом?

Цитоплазма хламідомонади поділяється і всередині материнської клітини формуються гамети однакової будови. Через розриви її оболонки гамети виходять у воду, де і відбувається запліднення. Запліднена яйцеклітина (зигота) вкривається щільною оболонкою і в такому стані здатна переносити періоди несприятливих умов. За настання сприятливих умов вміст зиготи поділяється на 4 рухомі спори, які виходять у воду, ростуть і перетворюються на дорослі хламідомонади.

4.2.179. Як відбувається розмноження хламідомонади нестатевим способом?

Цитоплазма і ядро материнської клітини діляться, виникають дві, чотири, а іноді й вісім дочірніх клітин, які виходять у воду через розриви оболонки.

4.2.180. Як відбувається розмноження зелених нитчастих водоростей (на прикладі улотриксу).

Нестатеве розмноження: окремі клітини діляться на дві або чотири клітини з чотирма джгутиками. Це — зооспори, з яких утворюються нові нитки водоростей. Статеве розмноження — через попарне злиття рухомих дводжгутикових гамет. Утворюється зигота, яка згодом ділиться на чотири клітини (нерухомі безджгутикові спори). Розмножуються й вегетативно: фрагментацією ниток.

4.2.181. Чи можна використовувати водорості для виробництва паперу? Які?

Для виробництва паперу придатні водорості, клітини яких мають товсту стінку з великою кількістю целюлози (кладофора, ризоклоній).

4.2.182. Що таке водорості? Дайте загальну характеристику водоростей.

Водорості — це група відділів еукаріотичних рослин, здатних до оксигенного фотосинтезу (тобто фотосинтезу з поглинанням вуглекислого газу та виділенням кисню), тіло яких не розчленоване на корінь та пагони, а статеві органи одноклітинні. Тіло водоростей (слань, або талом) може бути одноклітинним або багатоклітинним, інколи досить складно диференційованим (ламінарія), обов'язково забарвленим у певні кольори, мікро- або макроскопічним. Розмноження відбувається вегетативно, нестатевим (зооспори, автоспори) або статевим способомами. Поширені водорості в морях, прісних водоймах, фунті, здатні вступати в симбіоз з грибами або клітинами тварин. Розмножуючись у масових кількостях, здатні викликати "цвітіння" води.

4.2.183. Як використовуються водорості в сучасних біотехнологічних процесах?

Червоні водорості використовуються для добування агар-агару, зелені — як сировина для отримання біологічно активних речовин, для регенерації повітря та переробки відходів у замкнених екосистемах (наприклад, хлорела), як корм для молоді риб (вольвокс), бурі (ламінарія) — як харчовий продукт. Крім того, деякі водорості використовуються в процесах, пов'язаних з біологічним очищенням стічних вод.

4.2.184. Як поділяються водорості за умовами існування?

За умовами існування водорості поділяються на планктонні (ті, що живуть у товщі води, наприклад, хлорела, хламідомонада, вольвокс), бентосні (живуть на дні водойм — ламінарія, різні червоні водорості) та перифітонні (ростуть на різних занурених у воду предметах, наприклад, улотрикс). Крім того, водорості є морські (бурі, червоні) та прісноводні (хламідомонада, хлорела, улотрикс, сігірогіра). Є ґрунтові водорості (представники зелених, діатомових водоростей тощо) або симбіонти.

4.2.185. Що таке фітопланктон?

Фітопланктоном називають сукупність водоростей, пристосованих до життя в товщі води у вільному, неприкріпленому стані (наприклад, хламідомонада, вольвокс).

4.2.186. Наведіть приклади вільноплаваючих та прикріплених водоростей.

Вільноплаваючі водорості — хлорела, хламідомонада, вольвокс. Прикріплені — ламінарія, різні червоні водорості, улотрикс. Деякі водорості в молодому віці ведуть прикріплений спосіб життя, у дорослому — вільно плавають у товщі води або на її поверхні (наприклад, спірогіра в молодому віці прикріплена до занурених у воду предметів, а в дорослому вільно плаває на поверхні водойм, утворюючи жабуриння).

4.2.187. Які сполуки з водоростей застосовують у сучасній біотехнології?

Агар-агар, біологічно активні сполуки, барвники.

4.2.188. У чому полягають відмінності між ціанобактеріями та водоростями?

У ціанобактерій немає ядра, хлоропластів, мітохондрій, комплексу Гольджі, ендоплазматичної сітки, лізосом, вакуолей з клітинним соком та скоротливих вакуолей, джгутиків, клітинного центру. ДНК ціанобактерій не має хромосомної організації.

4.2.189. Який спосіб нестатевого розмноження у водоростей більш примітивний — зооспорами чи автоспорами? Чому?

У водоростей більш примітивним способом нестатевого розмноження вважається розмноження зооспорами, бо вони є в найпростіших водоростей, які самі нагадують зооспори.

4.2.190. Які функції у водоростей виконують джгутики, вічко, пульсуючі вакуолі, хлоропласт?

У водоростей джгутики, вічко, пульсуючі вакуолі, хлоропласт виконують такі функції: рух, фототаксис, регуляція осмотичного тиску в клітині, фотосинтез.

4.2.191. Який спосіб статевого процесу, наявний у водоростей, не зустрічається у вищих рослин?

Кон'югація (у спірогіри).

4.2.192. Чим зумовлене забарвлення клітин у бурих та червоних водоростей?

У хлоропластах клітин, крім зеленого пігменту хлорофілу, є оранжевий, жовтий, бурий і червоний пігменти.

4.2.193. Які ознаки використовуються в систематиці зелених одноклітинних водоростей?

У систематиці зелених одноклітинних водоростей використовуються такі ознаки, як форма клітини, кількість джгутиків, форма, особливості будови і кількість хлоропластів, кількість вакуолей тощо.

4.2.184, Чому водорості, які знаходяться в товщі води, утворюють різноманітні вирости?

Різноманітні вирости у водоростей, які знаходяться в товщі води, збільшують поверхню їх тіла, внаслідок чого зростає тертя клітин об воду і уповільнюється осідання клітин на дно. Отже, різноманітні вирости є пристосуванням до планктонного способу життя.

4.2.195, Чи є принципові відміни джгутикового апарату водоростей від джгутикового апарату бактерій?

Так, є. Водорості належать до еукаріот і мають джгутиковий апарат, що складається з тіла джгутика та базального тіла. Ці елементи джгутикового апарату складаються з комплексів мікротрубочок. Бактерії є прокаріотичними організмами, в яких джгутик являє собою одну мікротрубочку.

4.2.196. Відомо, що зелені водорості здатні жити не тільки у воді, але й на суші (в ґрунті). Які джерела вуглекислоти використовують водні і наземні водорості?

Водні — розчинений у воді вуглекислий газ у вигляді іону бікарбонату НС03-, наземні — молекулярну форму вуглекислого газу С02.

4.2.197. Відомо, що хламідомонади, які живуть у морях та солоних озерах, позбавлені пульсуючих вакуолей. Поясніть, чому.

Пульсуючі (скоротливі) вакуолі виконують функцію регуляції осмотичного тиску в клітині. У прісних водоймах концентрація розчинених речовин нижча, ніж у клітині, тому в прісних водоймах у клітину під дією осмотичного тиску весь час надходить вода. Надлишок води з клітини виводиться пульсуючими вакуолями В морях та солоних озерах концентрація солей у воді вища, від концентрації розчинених у клітині речовин, тому осмотичним шляхом вода в клітину не надходить і потреба у пульсуючих вакуолях відпадає.

4.2.198. Який набір хромосом мають вегетативні клітини спірогіри? Відповідь обґрунтуйте.

Клітини спірогіри мають гаплоїдний набір хромосом. Статевий процес у спірогіри відбувається шляхом кон'югації, при якій зливаються протопласти звичайних вегетативних клітин. Внаслідок злиття утворюється диплоїдна зигота. Її першим поділом є мейоз, тому вегетативні клітини мають гаплоїдний набір хромосом.

4.2.199. Чим пояснюється червоний колір глибинних морських водоростей? Дайте детальну відповідь.

Вода затримує довгохвильову (червону) частину спектра, і тому на глибину проникають лише короткохвильові (сині) промені. Отже, глибинні водорості можуть поглинати і використовувати як джерело енергії лише сині промені. Промені довгохвильової частини спектра (червоні) не поглинаються, а відбиваються. Це зумовлює червоне забарвлення глибинних водоростей.

4.2.200. Дайте загальну характеристику плаунів.

Це один з відділів вищих спорових рослин. Сучасні плауни — багаторічні трав'янисті рослини з повзучими стеблами, густо вкритими дрібними сидячими вічнозеленими листками. Верхівки прямостоячих гілочок закінчуються спороносними "колосками", складеними з дрібних спеціалізованих листочків з утворами (спорангіями), в яких формуються спори. Із спор у сприятливих умовах розвиваються дрібні підземні бульбоподібні гетеротрофні заростки, на яких формуються статеві органи, що продукують гамети різної статі.

4.2.201. Дайте запільну характеристику папоротей.

Це один з відділів вищих спорових рослин. Сучасні папороті — це багаторічні трав'янисті (а в тропіках — і деревоподібні) рослини з коренями і з великими, як правило, пірчасто-складними листками, на

нижній поверхні яких групами в спеціальних утворах (сорусах) розміщені спорангії із спорами. Спори висипаються і за сприятливих умов проростають у невеликий пластинко — подібний заросток, на нижньому боці якого у статевих органах (чоловічих — антеридіях та жіночих — архегоніях) розвиваються сперматозоїди та яйцеклітини. При злитті гамет відбувається запліднення і з зиготи розвивається заросток (спорофіт).

4.2.202. Дайте загальну характеристику хвощів.

Хвощі — один з відділів вищих спорових рослин. Сучасні хвощі — це багаторічні трав'янисті рослини з почленованими і часто розгалуженими стеблами з кільцем дрібних редукованих лускоподібних листків. На верхівках таких стебел або на окремих спеціалізованих весняних пагонах у вигляді "колоска" зібрані спеціальні утвори (спорангії) із спорами, із спор за сприятливих умов розвивається статеве покоління (гаметофіт), представлене окремо чоловічими й жіночими заростками, на яких у статевих органах формуються гамети.

4.2.203. Надайте загальну характеристику мохів.

Один з відділів вищих спорових рослин. Широко розповсюджені у всіх природно-кліматичних зонах Землі. У циклі розвитку мохів переважає гаметофіт (статеве покоління). У мохів гаплоїдний гаметофіт є автотрофним і представлений або у вигляді слані, або листостеблової рослини. У статевих органах гаметофітів формуються гамети. Після запліднення із зиготи на гаметофіті розвивається позбавлений хлорофілу спорофіт. На верхівці формується коробочка, в якій розвиваються спори.

4.2.204. Дайте загальну характеристику голонасінних рослин.

Це один з відділів насінних рослин, в яких вперше в процесі еволюції з'явилась насінина, забезпечена запасними поживними речовинами (ендоспермом) і вкрита шкіркою. У представників цього відділу насіннєві зачатки на лусках розміщуються відкрито.

4.2.205. Які особливості будови листка у хвойних?

Голкоподібні листки, тобто хвоїнки, зовні вкриті щільною шкіркою, в якій відносно небагато продихів. У зв'язку з цим дуже економно випаровується волога і легко переноситься дефіцит вологи.

4.2.206. Якій структурі в покритонасінних відповідає листостебловий пагін моху?

Листостебловий пагін моху відповідає гаметофіту покритонасінних.

4.2.207. Завдяки яким особливостям будови сфагнум використовується як зберігаючий вологу матеріал?

Сфагнум використовується як зберігаючий вологу матеріал завдяки наявності порожніх відмерлих клітин листків і стебел, які здатні накопичувати воду.

4.2.208. У чому полягає суттєва різниця в життєвих циклах мохів та папоротей?

У циклі розвитку мохів переважає, гаплоїдне статеве покоління (гаметофіт), а в життєвому циклі папоротей — диплоїдне нестатеве покоління (спорофіт).

4.2.209. Чому папороті, як правило, не ростуть у степах та пустелях?

Папороті, як правило, не ростуть у сухих умовах, оскільки для розвитку заростка і запліднення необхідна постійна наявність води.

4.2.210. Яку функцію виконує заросток папоротеподібних?

Заросток папоротей — це статеве покоління (гаметофіт): на ньому утворюються гамети; на ранніх етапах розвитку нестатевого покоління (спорофіту) зелений заросток забезпечує його живлення.

4.2.211. Якими екологічними особливостями зумовлений той факт, що папороті не домінують у сучасному рослинному покриві Землі?

Це зумовлено зменшенням вологості клімату Землі, який був сприятливий для бурхливого розвитку папоротей у девонському та кам'яновугільному періодах палеозойської ери.

4.2.212. Що являв собою процес утворення кам'яного вугілля? З чого воно утворилося?

Процес утворення кам'яного вугілля — це розкладання рослинних решток без надходження вільного повітря, при підвищених температурі й тиску. В утворенні покладів кам'яного вугілля брали участь викопні папоротеподібні та голонасінні. Період палеозойської ери, в якому відбувалися ці процеси, отримав назву кам'яновугільного.

4.2.213. Як розвивається насінина голонасінних?

Зародок насінини голонасінних розвивається із зиготи після запліднення яйцеклітини в насіннєвому зачатку. Там же формується ендосперм, а зовнішні покриви насіннєвого зачатка перетворюються на шкірочку насінини.

4.2.214. Як відбувається зміна листків у хвойних?

Більшість хвойних є вічнозеленими рослинами, але листки їх не вічні. Ці рослини скидають листки поступово, в міру розвитку нових. Життя кожного листка (хвоїнки) продовжується кілька років. Винятком є модрина, яка скидає свої листки кожну зиму.

4.2.215. Що являють собою органи прикріплення в мохів? Наведіть приклади.

Органами прикріплення в переважної більшості мохів є ризоїди. Це одноклітинні або багатоклітинні коренеподібні вирости (зозулин льон). Однак у деяких мохів (сфагнум) ризоїди відсутні, а інших спеціалізованих органів прикріплення немає. Сфагнум прикріплюється за допомогою нижніх листоподібних утворів або тримається на відмерлій частині стебла.

4.2.216. Як відбувається процес торфоутворення?

Торф утворюється переважно з відмерлих решток моху сфагнуму та деяких інших рослин при повільному розкладанні під водою без доступу кисню у кислому середовищі, яке створюється виділенням кислот рослинами.

4.2.217. Чому мохи, незважаючи на примітивні риси будови, мають високу чисельність і поширення?

Мохи дуже невибагливі до умов існування, завдяки чому уникають конкуренції з іншими рослинами.

4.2.218. Які примітивні риси будови притаманні мохам?

Наявність ризоїдів, розмноження спорами, відсутність справжніх провідних тканин.

4.2.219. Як відбувається розмноження зозулиного льону?

Зозулин льон розмножується спорами. Це рослина дводомна. Запліднення відбувається за допомогою води.

4.2.220. Яка структура утворюється в результаті проростання спори моху?

З проростаючої спори мохів утворюється ниткоподібний утвір (протонема), з якої розвиваються вертикальні пагони, які складаються із стебла, листків та ризоїдів. Це особини статевого покоління (гаметофіту).

4.2.221. У чому полягають відмінності в будові мохів та папоротей?

Мохоподібні та папоротеподібні — два відділи вищих спорових рослин. У їхній будові є цілий ряд спільних і відмінних рис. Основні відмінності: багато мохоподібних не мають чітко диференційованих органів (тіло представлене сланню), органами прикріплення мохів є ризоїди або їх зовсім немає (сфагнум), і тоді мох прикріплюється до субстрату нижніми листоподібними виростами або тримається на відмерлій частині рослини. Для папоротей характерна чітка листостеблова диференціація: добре розвинутий пагін (часто у вигляді кореневища), великі листки, органи прикріплення — добре розвинуті додаткові корені. Суттєві відмінності мохоподібних та папоротеподібних є в циклах їх розвитку (в життєвому циклі мохів переважає статеве покоління, або гаметофіт, а в життєвому циклі папоротей — нестатеве, або спорофіт).

4.2.222. Чому папороті були більш розповсюджені і різноманітні в минулому?

Вологий і теплий клімат у минулому був оптимальним для папоротей, оскільки папороті — спорові рослини і для їх розмноження (для проростання спори, процесу запліднення) необхідні перезволожені умови.

4.2.223. Які особливості розмноження папоротей?

Папороті — спорові рослини. їх розмноження тісно пов'язане з наявністю вологи (необхідна умова для запліднення). Поширення і проростання спор теж потребує достатніх умов зволоження й температури. До особливостей розмноження папоротей слід віднести і чергування в життєвому циклі статевого і нестатевого поколінь, з чітким переважанням останнього.

4.2.224. Яка структура утворюється в результаті проростання спори папороті? Охарактеризуйте її.

З проростаючої спори папороті утворюється гаметофіт (статеве покоління), що має вигляд невеликої зеленої пластинки листоподібної форми з ризоїдами. На ній формуються статеві органи папороті (антеридії та архегонії), в яких розвиваються гамети.

4.2.225. Чим відрізняються між собою папороті та голонасінні?

Папороті — переважно трав'янисті рослини, які розмножуються спорами. Голонасінні — дерева та чагарники, що розмножуються насінням.

4.2.226. Чи характерне зростання ялини та сосни в одному угрупованні? Відповідь обґрунтуйте.

Оптимальні умови для зростання ялини і сосни різні. Сосна — світлолюбна рослина, менш вибаглива до вологи і може зростати на фунтах, бідних на органіку. Для зростання ж ялини потрібний більш вологий і родючий грунт, це — тіневитривала рослина. Тому найчастіше ці два види зустрічаються в різних рослинних угрупованнях.

4.2.227. Назвіть спільні та відмінні риси в утворенні насіння голонасінних та покритонасінних рослин.

При утворенні насіння і в голонасінних, і в покритонасінних рослин спочатку відбувається запилення, а згодом — запліднення. Однак для голонасінних характерне вітрозапилення, а в покритонасінних рослин агентами запилення можуть бути вітер, комахи, птахи, вода тощо. Крім того, в покритонасінних насінина утворюється в результаті подвійного запліднення. Ендосперм голонасінних розвивається без запліднення, він переважно гаплоїдний. У покритонасінних він триплоїдний внаслідок злиття центральної диплоїдної клітини та одного зі сперміїв.

4.2.228. Дайте порівняльну характеристику циклам розвитку голонасінних і папоротеподібних.

При загальному домінуванні спорофіта в циклі розвитку і голонасінних, і папоротеподібних будова і функціонування їх гаметофітів суттєво відрізняються. У папоротеподібних гаметофіт веде самостійний спосіб життя з автотрофним живленням, а в голонасінних гаметофіт дуже редукований і повністю залежний від спорофіта.

4.2.229. Шляхом яких структурних перебудов голонасінні позбулися залежності від води в процесі запліднення?

Для того щоб рухливі, джгутикові спермії вищих спорових рослин могли досягти яйцеклітини та запліднити її, необхідна вода. Запліднення голонасінних рослин не залежить від води. У них пилок, що є чоловічим гаметофітом, пасивно за допомогою вітру переноситься до жіночого гаметофіту, що знаходиться всередині насіннєвого зачатка, який розташований відкрито. Далі пилок проростає в пилкову трубку, яка доставляє спермії до зародкового мішка. Після розриву пилкової трубки чоловічі гамети потрапляють до спеціально виробленого середовища (цукристої рідини) і проникають до яйцеклітини. Один зі сперміїв запліднює яйцеклітину, а другий дегенерує. Тому голонасінним, на відміну від покритонасінних, не властивий процес подвійного запліднення.

4.2.230. Як відбувається зміна гаплоїдного та диплоїдного поколінь у мохоподібних?

Із гаплоїдних спор, які утворюються в спорангіях, розвиваються гаплоїдні організми (гаметофіти). При досягненні гаметофітами зрілості на них формуються статеві органи (антеридії та архегонії), а в них — відповідно чоловічі й жіночі статеві клітини. Із заплідненої яйцеклітини (запліднення можливе лише при наявності краплинної води) формується зигота, яка дає початок особині нестатевого покоління (спорофіту), що живиться за рахунок гаметофіту, має вигляд коробочки на ніжці з присосками і називається спорогоном.

4.2.231. Вважають, що спорофіт мохів паразитує на гаметофіті. Чи вірно це? Відповідь обґрунтуйте.

До певної міри це твердження справедливе, якщо не враховувати, що в деяких мохів спорофіт частково може мати зелені пігменти і здатний до фотосинтезу.

4.2.232. Дайте загальну характеристику квіткових рослин.

Це один з відділів вищих рослин, які розмножуються насінням. У квіткових, або покритонасінних, вперше з'являється квітка, а насіннєвий зачаток розміщується всередині зав'язі, при розростанні якої формується плід. Вегетативні органи квіткових рослин досягають найбільшої складності і різноманітності. До цього відділу належить переважна більшість сучасних рослин (приблизно 250 0000 видів).

4.2.233. Дайте загальну характеристику класу Однодольні.

Для представників класу Однодольні характерні такі ознаки: наявність однієї сім'ядолі, як правило, мичкуватої кореневої системи, простих цілокраїх листків з паралельним або дуговим жилкуванням, оцвітина переважно проста. Плід — зернівка, ягода, коробочка тощо.

4.2.234. Дайте загальну характеристику класу Дводольні.

Для представників класу Дводольні характерні такі ознаки: насіння має дві сім'ядолі, квітка здебільшого 4-, 5-членна, коренева система переважно стрижнева, а жилкування — сітчасте, листки різноманітні (прості й складні), рослини деревні та трав'янисті.

4.2.235. Які рослини називають квітковими?

Рослини, що цвітуть хоч один раз у житті, називають квітковими (відділ Покритонасінні). Для них характерний розвиток насіннєвих зачатків усередині зав'язі квітки.

4.2.236. Напишіть формулу квітки хрестоцвітих (капустяних).

Ч4П4Т2+4М1.

4.2.237. Які рослини належать до родини складноцвітих (айстрових)?

Рослини, в яких дрібні квітки різних типів (трубчасті, язичкові, несправжньоязичкові, лійчасті), зібрані в суцвіття кошик. Плоди - сім'янки. Приклади: соняшник, жоржина, кульбаба.

4.2.238. Які відомі вам види рослин широко використовуються для добування жирів? До яких родин вони належать?

Для видобування жирів використовують соняшник (складноцвіті, або айстрові), кукурудзу (злаки), сою (бобові), гірчицю й рижій (хрестоцвіті, або капустяні) та ін.

4.2.239. Наведіть приклади рослин, у яких листочки оцвітини ніколи не зростаються. До яких родин вони належать?

Всі представники родини хрестоцвітих (капустяних), лілія, тюльпан (родина Лілійні).

4.2.240. Наведіть приклади рослин, у яких пелюстки віночка не зростаються. До яких родин вони належать?

Частини віночка не зростаються у представників родин хрестоцвітих (капустяних) та розових.

4.2.241. Наведіть приклади рослин, у яких листочки чашечки не зростаються. До яких родин вони належать?

Листочки чашечки не зростаються в представників родини хрестоцвітих, або капустяних (дика редька, талабан).

4.2.242. Наведіть приклади рослин, які мають зрослий віночок. До яких родин вони належать?

Зрослий віночок мають паслін солодко-гіркий, дурман звичайний, тютюн запашний (родина Пасльонові), представники родини Складноцвіті (Айстрові).

4.2.243. Наведіть приклади рослин, які мають зрослу чашечку. До яких родин вони належать?

Зрослу чашечку мають представники родини пасльонових (блекота, паслін), бобових (горох, конюшина, квасоля).

4.2.244. Наведіть приклади рослин, які мають зрослу чашечку і віночок. До яких родин вони належать?

Частини оцвітини зростаються у представників родини бобових (2 пелюстки, чашолистки), пасльонових (пелюстки та чашолистки), складноцвітих, або айстрових (пелюстки), у деяких представників лілійних (конвалія).

4.2.245. За якими ознаками дику редьку віднесено до родини хрестоцвітих, або капустяних?

Дику редьку відносять до родини хрестоцвітих, або капустяних за такими ознаками: квітка має чашечку з 4 чашолистків, віночок з 4 пелюсток, 6 тичинок, з яких 2 короткі і 4 довгі, одну маточку. Суцвіття — китиця, плоди — стручки. Коренева система стрижнева. Прикореневі листки зібрані в розетку, а на стеблі розміщені почергово.

4.2.246. Чим відрізняються представники родини хрестоцвітих, або капустяних від розових?

Представники родини хрестоцвітих, або капустяних (дика редька, сухоребрик лікарський, грицики) — трав'янисті рослини, тоді як серед представників родини розових, крім трав, є кущі (шипшина, малина, ожина) і дерева (яблуня, груша, горобина). У рослин родини хрестоцвітих квітка має таку будову: чашечка з 4 чашолистків, віночок з 4 пелюсток, 6 тичинок, 2 з яких короткі, а 4 довгі, одна масочка. У представників родини розових квітка має гаку будову: на широкому квітколожі розміщена подвійна оцвітина з 5 чашолистків і 5 пелюсток, тичинок багато, маточок одна, кілька чи багато. Плоди у хрестоцвітих — стручки і стручечки, а в розових — кістянки, яблуко, збірна кістянка (малина, суниці), багатогорішок (ширшина).

4.2.247. Дайте характеристику і назвіть представників родини бобових.

До родини бобових належать однорічні та багаторічні трави, кущі й дерева. Стебла прямостоячі, виткі, сланкі. Листки складні, з прилистками. Типова будова квітки: оцвітина подвійна, чашечка з 5 зрослих чашолистків, віночок з 5 пелюсток (задня — вітрило, дві бічні — весла, дві нижні, що у верхній частині зростаються, — човник). Тичинок 10 (здебільшого з них 9 зростаються і утворюють незамкнену трубочку), маточка одна. Суцвіття — китиця (люпин), головка (конюшина). Плід — біб. Представники: люцерна, квасоля, акація, горох, конюшина. На коренях бобових рослин утворюються бульбочки, в яких живуть азотфіксуючі бактерії.

4.2.248. Які відмінності в будові представників родин розових та пасльонових?

Більшість представників родини пасльонових — трав'янисті рослини, тоді як серед розових є кущі й дерева. У будові квітки пасльонових порівняно з розовими є такі відмінності: відсутнє розросле квітколоже, віночок з 5 зрослих пелюсток, завжди 5 зрослих тичинок і одна маточка. Плоди в пасльонових — ягода (томат, паслін чорний), коробочка (тютюн, блекота).

4.2.249. Які фактори сприяли поширенню квіткових рослин на Землі?

Поширенню квіткових рослин на Землі сприяв ряд факторів. У результаті зміни клімату в бік зростання посушливості та зниження температури квіткові рослини змогли краще пристосовуватися до цих екстремальних умов (листопадність, поява трав'янистих форм). У квіткових рослин виникли ефективні системи опилення за допомогою тварин, поширення насіння різними агентами. Завдяки наявності різноманітних хімічних речовин, що були отруйними для тварин, квіткові рослини були краще захищені від поїдання.

4.2.250. Спільні та відмінні риси в утворенні насіння голонасінних та покритонасінних рослин.

При утворенні насіння і в голонасінних і в покритонасінних рослин спочатку відбуваються запилення, а згодом — запліднення. Однак для голонасінних рослин характерне вітрозапилення, а в покритонасінних рослин агентами запилення можуть бути вітер, комахи, птахи, вода та ін. Крім того, в покритонасінних насінина утворюється в результаті подвійного запліднення. Ендосперм голонасінних гаплоїдний, у покритонасінних — триплоідний в результаті злиття центральної клітини та одного зі сперміїв.

4.2.251. Які спільні і які відмінні риси в будові насіннєвого зачатка голонасінних та покритонасінних рослин?

У насіннєвого зачатка і покритонасінних, і голонасінних рослин подібний загальний план будови: він захищений оболонками, має пилковхід, яйцеклітину, розташовану в зародковому мішку. Однак у голонасінних ендосперм гаплоїдний, а в покритонасінних сформований зародковий мішок складної будови, ендосперм триплоідний, розвивається після запліднення центральної клітини одним зі сперміїв.

4.2.252. Дайте загальну характеристику родини Складноцвіті, або Айстрові. Наведіть приклади видів.

Найхарактернішою ознакою родини є суцвіття кошик, у якому можуть бути зібрані квітки різних тилів: трубчасті, язичкові, несправжньоязичкові, лійчасті. Так, у суцвітті соняшника центральну частину займають трубчасті квітки, крайові — несправжньоязичкові. Трубчасті квітки з подвійною оцвітиною, чашечка у вигляді волосків, віночок п'ятичленний, зрослопелюстковий. Тичинок 5, зрослих у трубочку пиляками, маточка з дволопатевою приймочкою. Несправжньоязичкові квітки з редукованою чашечкою у вигляді волосків, віночок у вигляді язичка, 5 зрослих пелюсток (дві з них редуковані). Тичинки та часто маточка відсутні. Крайові несправжньоязичкові квітки спеціалізовані для приваблювання запилювачів. Плід — сім'янка, у багатьох видів з летючками. До цієї родини належать соняшник, айстри, жоржини, нагідки, хризантеми, волошки, ромашки, кульбаба, мати-й-мачуха, будяк, череда, пижмо тощо. У суцвітті кульбаби всі квітки однакові — язичкові. Оцвітина з п'яти зрослих пелюсток. Є 5 тичинок і одна маточка.

4.2.253. На основі яких ознак лінійні віднесені до класу Однодольні?

Для видів родини Лілійні характерні основні ознаки класу Однодольні: зародок з однією сім'ядолею: лугове або лінійне жилкування листків; мичкувата коренева система; квітки з простою оцвітиною.

4.2.254. Які негативні сторони вузької спеціалізації квіткових рослин до певних видів запилювачів?

Запилення не відбувається, якщо загинуть вузькоспеціалізовані запилювачі. Насіння без запилення, як правило, не утвориться. Наприклад, джмелі і конюшина.

4.2.255. Подайте систематику суріпиці звичайної.

Суріпиця звичайна належить до родини хрестоцвітих, або капустяних, класу Дводольні відділу Покритонасінні.

4.2.256. Подайте систематику грициків польових.

Грицики польові належать до родини Хрестоцвіті, або Капустяні класу Дводольні відділу Покритонасінні.

4.2.257. Подайте систематику перстача прямостоячого.

Перстач прямостоячий належить до родини Розові класу Дводольні відділу Покритонасінні рослин.

4.2.258. Подайте систематику чини лісової.

Чина лісова належить до родини Бобові класу Дводольні відділу Покритонасінні.

4.2.259. Подайте систематику блекоти чорної.

Блекота чорна належить до родини Пасльонові класу Дводольні відділу Покритонасінні.

4.2.260. Подайте систематику волошки синьої.

Волошка синя належить до родини Складноцвіті, або Айстрові класу Дводольні відділу Покритонасінні.

4.2.261. Подайте систематику лілії тигрової.

Лілія тигрова належить до родини Лілійні класу Однодольні відділу Покритонасінні.

4.2.262. Подайте систематику тимофіївки лучної.

Тимофіївка лучна належить до родини Злаки класу Однодольні відділу Покритонасінні.

4.2.263. Напишіть формулу квітки гороху посівного.

Ч(5) П3+(2) Т(9)+1 М1.

4.2.264. Напилить формулу квітки картоплі.

Ч(5) П(5) Т(5) М1.

4.2.265. Більшість дикоростучих квіткових рослин — це диплоїдні організми. Які їх частини є триплоїдними і як це досягається?

Триплоїдним є ендосперм покритонасінних рослин. Триплоїдність досягається в результаті подвійного запліднення, коли один із сперміїв зливається з ядром диплоїдної центральної клітини.

4.2.266. У представників яких відомих вам родин не зустрічаються складні листки?

Складні листки не зустрічаються в родинах пасльонових, злаків та лілійних.

4.2.267. Які ви знаєте родини, в представників яких квітки мають зрослі тичинки?

Зрослі тичинки спостерігаються в родинах бобових, пасльонових, складноцвітих (айстрових).

4.2.268. Поясніть, чому деякі види рослин широколистяних лісів майже не цвітуть і не плодоносять, а розмножуються переважно вегетативно.

Деякі види, що зростають у широколистяному лісі (яглиця, глуха кропива, розхідник) дуже рідко цвітуть, а розмножуються переважно вегетативно, оскільки екологічні умови, що існують в цьому рослинному угрупованні, особливо висока затіненість, не сприяють цвітінню цих видів.

4.2.269. Як відрізнити проросток злаків від проростку огірка чи квасолі?

При проростанні дводольних рослин (огірок, квасоля) часто на поверхню виносяться дві сім'ядолі, які виконують функції перших листків (надґрунтовий тил проростання), а в проростків злаків сім'ядоля залишається в ґрунті, і зелені листочки утворюються пізніше (підґрунтовий тип проростання).

4.2.270. У якої з відомих вам родин спостерігаються ознаки найбільшої спеціалізації будови квітки до запилювачів?

Ознаки найбільшої спеціалізації до запилювачів спостерігаються у будові квіток бобових.

4.2.271. Які структурно-функціональні переваги мають покритонасінні рослини порівняно з голонасінними?

Насамперед це наявність квітки та плоду. Квітка в більшості випадків забезпечує перехресне запилення, що значно підвищує різноманітність потомства. Насіннєві зачатки розміщені в середині зав'язі маточки квітки, яка їх захищає і створює більш стабільні умови для розвитку. Плоди захищають насіння і добре пристосовані до його розповсюдження.

4.2.272. Які вам відомі пристосування у квіткових рослин, що сприяють самозапиленню? Наведіть приклади.

4.2.273. Особливим пристосуванням до самозапилення є запилення в квітках, які взагалі не розкриваються, або самозапилення в бутонах ще до розкриття квіток. Це, наприклад, має місце у фіалки, арахісу, льонку, ячменю тощо.

4.2.274. Які відомі вам пристосування в покритонасінних рослин спрямовані на перехресне запилення? Наведіть приклади.

Це різностовпчастість — гетеростилія (тобто наявність квіток з різною довжиною стовпчиків, наприклад, у видів примули), а також неодночасність "достигання" пилку та "зрілості" приймочки маточки в квітці у багатьох перехреснозапильних видів — деякі представники зонтичних (селерових), складноцвітих (айстрових). Дводомність у багатьох квіткових рослин теж можна розглядати як своєрідне пристосування до перехресного запилення.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua